Роман в новелах одного з виданих американських письменників XX століття, лауреата Нобелівської премії В. Фолкнера дає широку панораму суспільного життя США. В центрі оповіді — історія одного плантаторського роду і взаємовідносини білих з неграми.
Друга важлива тема книги, що тісно переплітається з першою, — зв'язок людини з природою. На прикладі своїх героїв автор показує, як визріває в людині потреба узгодженого з природою гармонійного буття, несумісного з расовими упередженнями.
Дія всієї книги, як і багатьох творів Фолкнера, відбувається у вигаданому окрузі Йокнапатофа, штат Міссісіпі. Серед центральних тем твору - рабство, чим і обумовлений вибір заголовку. Книга названа так само, як відомий спірічуел «Go Down Moses» на тему Виходу; пряма паралель між рабством євреїв у Єгипті у біблійній історії проводиться в останньому оповіданні, де персонаж Моллі Бічем повторює, що її правнук був «проданий фараонові».
Відтворення широкої панорами суспільного життя США, тісний зв’язок людини з природою — ці теми становлять основу твору одного з видатних американських письменників.
Фолкнер — письменник нелегкий для читання. Адже недарма навіть на своїй батьківщині він довгі роки вважався «письменником для критиків», його творчість просякнуто символікою, його фрази складні й заплутані, його герої незвичайні. Але це не навмисні ускладнення. Техніку письма продиктовано тут художницьким світоглядом автора, традиціями американської національної літератури. Єдність з природою, характерна для улюблених героїв Фолкнера, сильні пристрасті, якими вони керуються у своїх вчинках, — все це дуже нагадує образи, які вимальовуються перед нами з творів американських романтиків.
До того ж «Крадії» можуть бути для читача найкращим запрошенням до країни Йокнапатофи. Тут знаходимо весь суспільний спектр Фолкнера — білі й негри — і десь окрайцем на далекому історичному тлі індіяни-чикасо, перші поселенці на цій землі, білі аристократи й білі злидарі, селюки й городяни, диваки й ділки, діти й старі.
Фолкнер — письменник нелегкий для читання. Адже недарма навіть на своїй батьківщині він довгі роки вважався «письменником для критиків», його творчість просякнуто символікою, його фрази складні й заплутані, його герої незвичайні. Але це не навмисні ускладнення. Техніку письма продиктовано тут художницьким світоглядом автора, традиціями американської національної літератури. Єдність з природою, характерна для улюблених героїв Фолкнера, сильні пристрасті, якими вони керуються у своїх вчинках,—все це дуже нагадує образи, які вимальовуються перед нами з творів американських романтиків. А «Крадії» — чи не найлегший у нього роман: хронологічний розвиток фабули майже безперебійний, конструкцію і стиль твору надзвичайно майстерно узгоджено зі змістом. До того ж «Крадії» можуть бути для читача найкращим запрошенням до країни Йокнапатофи. Тут знаходимо весь суспільний спектр Фолкнера — білі й негри — і десь окрайцем на далекому історичному тлі індіяни-чикасо, перші поселенці на цій землі, білі аристократи й білі злидарі, селюки й городяни, диваки й ділки, діти й старі.
Кожен дорослішає по-своєму. Юний Чарльз (Чик) Маллінсон, опинившись перед складним для будь-якого білого хлопця кінця XIX — початку XX століття вибором, робить по-справжньому дорослий крок і допомагає врятувати несправедливо засудженого розлюченим натовпом гонорового негра від суду Лінча. Він, його темношкірий одноліток та поважна панна вельми похилого віку заради відновлення справедливості, порятунку невинної душі та спокою перед власною совістю й людяністю вирішують зробити те, на що зважиться не кожен дорослий чоловік.
До вашої уваги — захоплива детективна історія на тлі історичних декорацій американського Півдня XIX століття, приправлена характерною фолкнерівською філософією.
1955 року роман «Притча» отримав одразу дві нагороди – Пулітцерівську премію і Національну книжкову премію. Твір, у якому дія відбувається в роки Першої світової війни в окопах Франції, став одним з найвидатніших досягнень Вільяма Фолкнера. Війна під пером Фолкнера описана настільки правдиво, адже автор і сам воював, що, за словами американського письменника Малкольма Коулі, деякі зі сцен у романі – найсильніші з усього, що написав Фолкнер.
Роман видатного майстра прози, американського письменника, лауреата Нобелівської премії Вільяма Фолкнера «Світло в серпні» відзначається складністю форми, змісту і тематики. Автор майстерно змальовує провінцію на півдні США в часовому проміжку від Громадянської війни до кінця 1920-х років і освітлює завжди болючі проблеми, зокрема найгострішу й найважливішу з них — расове питання.
Твір належить до світової класики, його перекладено кількома десятками мов. У 1998 році редакція відомого видавництва «Модерн лайбрері» склала перелік найвидатніших літературних творів XX сторіччя. У цьому списку на чільному місці роман «Світло в серпні». Українською мовою друкується вперше.
Перекладено за виданням: New York: Harrison Smith and Robert Haas, 1932. W. Faulkner. The Light in August.
Переклад з англійської Олега Короля
«Шум і лють» Вільяма Фолкнера справедливо вважають одним із найвпливовіших романів XX століття, який став знаковим не лише для американського модернізму, а й для всієї американської літератури загалом. Сам же письменник цінував його чи не найбільше зі всього свого доробку. Один з найяскравіших художніх текстів напряму «південної школи», «Шум і лють» творить міф старого доброго американського Півдня, яким він став після поразки у Громадянській війні, та оповідає про давній і колись заможний південний рід, за чиїм розпадом і тлінням пропонують спостерігати читачеві. Через свідомість представників цього роду Вільям Фолкнер зі всією притаманною йому майстерністю показує нам світ-якого-більше-немає. Тут хитромудро переплітаються міфи та історія минулого, діти, які розплачуються за гріхи батьків, і батьки, які нічого і нікого не можуть відпустити. І лише такому великому художнику й мислителю, як Вільям Фолкнер, до снаги приборкати такі могутні теми.