«Маленький принц» (фр. Le Petit Prince) — найвідоміший твір Антуана де Сент-Екзюпері. Опублікована в 1943 році як дитяча книжка, ця поетична казка — про мужність і просту мудрість дитячої душі, такі важливі «недитячі» поняття, як життя і смерть, любов і відповідальність, дружба і вірність. Ілюстрації до книги виконані самим автором, й не менш славні, ніж сама книга.
Вічна казка<br/>Ось знову прочитаю цю історію. Це якесь замкнене коло. До того же чарівне і душевне.<br/>Колись давно в далекому дитинстві читали мені цю історію. Так собі, здалося, якись хлопчик бродив по казна-якимось планетами і бачив невідомо що. Безглуздо і нецікаво.<br/>Так я познайомився з маленьким принцом.<br/><br/><br/>Пройшло кілька років, задали в школі на уроці. Почав читати, ти диви, чи то мені цікаво стало, чи то книгу переписали. Ну нічого, прочитав два рази, здав вчительці і баста!<br/>І ось тоді, уже дорослий, коли купивши компютер і отримав інтернет та маючи змогу скачувати і читати книги. Знайшов і закачав. Знову поринаю у той дивний світ. Ніби на перший погляд якась дивна історія, та вникаючи поступово, через роки. Стаючи старшим ти чітко розумієш ту чи іншу деталь, подію описану в книзі. Мало того ти уже порівнюєш її із реальним життям, шукаєш подібні ситуації. Сам навчаєшся і іншим радиш-повчаєш. <br/>Ось наприклад:<br/>— Розпорядження не змінилося,— сказав ліхтарник.— У тому то й лихо! Моя планета з кожним роком обертається швидше й швидше, а розпорядження лишилося те саме.<br/><br/><br/>— Цілком слушно,— відповів король.— Від кожного треба вимагати лишень те, що він може зробити. Влада передусім має бути розумна. Коли ти накажеш народові кинутись у море, то він учинить революцію. Я маю право вимагати послуху, бо мої розпорядження розумні.<br/><br/><br/>Так і у житті, усе міняється та не всі встигають за змінами. Не всі хочуть і мають змогу іти в ногу із часом. Безграмотність деяких людей шокує і приносить зло іншим. Здається що вони не читали цю книгу і взагалі ніяких книг. <br/>Уся книга наче підручник, що дає настанову у життя. Змалу і у доросле. Недарма і сам автор присвятив неї дорослим.<br/>Леонові ВертуДаруйте мені, дітки, що я присвятив цю книжку дорослому. У мене дуже поважне виправдання: той дорослий — мій найкращий приятель. Є й друге виправдання: той дорослий може зрозуміти все на світі, навіть дитячі книжки. I нарешті третє:дорослий живе у Франції, зазнає там голоду й холоду. Йому так треба, щоб його хтось потішив. Та коли все це не може виправдати, то я згоден присвятити отсю книжечку тому хлопцеві, яким був колись мій дорослий приятель. Усі-бо дорослі спершу були дітьми, тільки мало хто з них про теє пам'ятає. Отож я виправлю присвяту:Леонові Верту, коли він був маленьким<br/><br/><br/>Мені дуже подобається ця велична повчальна книга, раджу і іншим багато чого повчитися їз цього тексту, знадобиться. Адже уміючи виправляти свої помилки і не допускати їх у інших - це найкраще що може зробити людина. Проте вирішуйте самі, вірно говорив Король своєму підданому Принцу...<br/>Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити самого себе, то ти справді мудрий.<br/><br/><br/>До речі - кажуть що прототипом Маленького Принца Екзюпері узяв самого себе. Себе таким, яким був в дитинстві.<br/>"...в перервах між боями з нацистами Екзюпері часто малював на листку хлопчика - коли крилатого, коли верхи на хмарі. Поступово крила змінить довгий шарф (який, до речі, носив і сам автор)" .также, прототипом Рози з'явилася дружина Сент-екзюпері - Консуелло.