Maxima Library

Научно-фантастический роман Юрия Долгушина «Генератор чудес», опубликованный в предвоенные годы в журнале «Техника — молодежи», имел большой успех и явился заметным этапом развития советской научной фантастики.

Этот очерк — журналистская работа Юрия Александровича. В этом смысле он имеет не только историческое, но и библиографическое значение для любителей прославленного автора "ГЧ"!

Російський радянський письменник Юрій Олександрович Долгушин (народився в 1896 р.) відомий читачам як автор багатьох художніх творів.

Широке коло інтересів і велика життєва школа, яку пройшов письменник (він був землекопом, вантажником, працював у авторемонтній майстерні, мандрував з нівеліром і мензулою в складі розвідувальних експедицій, був репортером, бійцем народного ополчення) відіграли неабияку роль у розвитку його творчості.

У своїх творах письменник змальовує різні сторони життя радянського народу, глибоко цікавиться, зокрема, питаннями техніки і біології.

Ю. О. Долгушин писав вірші, нариси, оповідання. Читач знає також його повісті «З протитанковою гвинтівкою», «Зброя піхоти» (написана в 1943 р. у співавторстві з М. Абрамовим), науково-фантастичну повість «Таємниця невидимки», книги, присвячені питанням мічурінської біології — «Біля джерел нової біології» і «В надрах живої природи» та інші твори.

Але найбільшу популярність серед читачів здобув його науково-фантастичний роман «Генератор чудес» — талановита розповідь про винахід радянських вчених, який дає можливість омолоджувати людський організм, перемагати тяжкі захворювання, оживляти передчасно померлих.

Написаний ще до війни, роман «Генератор чудес» порушує питання, які хвилюють нас і сьогодні. Автор показує, як по-різному використовуються наукові досягнення у нас і в капіталістичних країнах. Змальовуючи самовіддану боротьбу чесних людей однієї капіталістичної країни проти застосування наукового винаходу у воєнних цілях, письменник ніби закликає вчених і все прогресивне людство до боротьби проти війни, за мирне життя, в якому всі досягнення науки використовувалися б не на шкоду, а на благо людства.

Роман видається в новій редакції, зробленій автором після війни.

История создания уникального прибора, способного управлять жизненными процессами в организме, двумя исследователями — светилом медицины профессором Риданом и талантливым инженером Тунгусовым. Роман повествует о долгом пути исследований, который прошли эти исследователи, сначала поодиночке, а затем вместе, и о прикладных применениях их изобретения.

От издательства:

За основу настоящего сборника взят материал, опубликованный в журнале «Знание — сила» № 10 за 1954 год.

Авторы статей кандидаты техн. наук К. Гильзин и Ю. Хлебцевич, инженеры В. Левин, Л. Орлов, Ю. Степанов, И. Фридман, писатели Г. Гуревич, Ю. Долгушин, Б. Ляпунов и М. Поповский.

Большую работу по обобщению и редактированию всего материала провели К. Гильзин и Г. Гуревич.

Послесловие Н. Варварова.

Содержание:

Введение

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ. ТРУДНОСТИ ПОЗАДИ

К. Гильзин, канд. техн. наук. Рождение астронавтики

Г. Гуревич. Межпланетный вокзал

Г. Гуревич. Посланцы земного шара

К. Гильзин, канд. техн. наук. Летим на Луну

Ю. Хлебцевич, канд. техн. наук. Управляемые по радио

К. Гильзин, канд. техн. наук. Так стартовали ракеты АР

К. Гильзин, канд. техн. наук. Трудности позади

В. Левин и Л. Орлов. Атомный двигатель

И. Фридман. Легкий, но прочный

Ю. Степанов. Изделия наших рук

К. Гильзин, канд. техн. наук. Корабль на старте

Г. Гуревич. Утро 25 ноября

ЧАСТЬ ВТОРАЯ. МЕЖДУ ЗЕМЛЕЙ И ЛУНОЙ

К. Гильзин, канд. техн. наук. Земля — Луна и обратно

К. Гильзин, канд. техн. наук. Сквозь атмосферу

К. Гильзин, канд. техн. наук. От тройного к нулевому весу

Г. Гуревич. Первые десять минут

К. Гильзин, канд. техн. паук. Трасса Земля — Луна

К. Гильзин, канд. техн. наук. Со спутником или без?

М. Поповский. Человек в космическом полете

Ю. Хлебцевич, канд. техн. наук. Радио- и электропомощники

Ю. Хлебцевич, канд. техн. наук. На самом дальнем востоке

ЧАСТЬ ТРЕТЬЯ. НА ЛУНЕ

Ю. Долгушин. Приближаемся

Г. Гуревич. Луна (справка)

Г. Гуревич. Зачем мы летим на Луну

Б. Ляпунов. Первый час на Луне

К. Гильзин, канд. техн. наук. Луна в XXI веке

К. Гильзин, канд. техн. наук. На очереди — планеты

Г. Гуревич. Передний край науки

От редакции

Н. Варваров. Послесловие

Художник: Ю. Ребров