Kазки Вільгельма Гауфа завоювали значне місце у німецькій літературі, їх з задоволенням читають та слухають у всьому світі. Його історії переповнені веселим та добродушним гумором, який однаково полюбляють діти і дорослі. Самі заношені сюжети східних казок, які блукали по Європі кілька століть, Гауф перетворив у вражаючі, захоплюючі, переповнені життєвою та психологічною правдою розповіді. В них безліч чарівних та незвичайних пригод. У «Каліфі-чорногузі» злий чаклун, щоб привести свого сина до влади, хитрістю перетворив каліфа та його візира у чорногузів. Гарному та слухняному хлопцеві Якобу із казки «Карлик-Ніс» також не пощастило. Зла та свавільна чаклунка з допомогою трави зробила із нього білочку-слугу, а згодом він став карликом з потворним носом. А в кінці цих розповідей неодмінне чудесне звільнення невинних людей. Не менш захоплююча історія про маленького Мука, про його чарівний ціпок та капці-скороходи. Казки закінчуються справедливо: добро перемагає зло, а правда неправду.
До книжки Джека Лондона «Північні оповідання» увійшли твори, події в яких розгортаються наприкінці XIX століття на Алясці, де було відкрито чималі поклади золота і куди за легкою наживою вирушили тисячі відчайдухів. Проте більшість із них дістала поразку в нерівній боротьбі зі стихією, і лише для небагатьох сувора Північ справді виявилася золотоносною. Вижити у тяжких, іноді навіть екстремальних умовах допомагали наполегливість, невтомна праця, незламна сила духу, а головне — людяність.
Сповнені глибокої житейської правди і сюжетної динаміки, «Північні оповідання» справедливо вважаються одним із найкращих зразків світової літератури, ними ось уже понад століття щиро захоплюються юні читачі.