Maxima Library

«SCRUM – найкращий спосіб з-поміж усіх, які я знаю, щоб керувати великими й малими проектами, і, безперечно, він придатний для застосування й поза межами сфери ІТ». Адам Мессинджер, технічний директор Twitter Підвищити ефективність праці вдвічі? Звучить, як фантастика, проте це щоденна реальність для тих, хто вже живе у світі Scrum! Ця нова, революційна стратегія організації праці, створена двадцять років тому Джеффом Сазерлендом для розробників програмного забезпечення, продовжує доводити свою геніальність під час вдосконалення баз даних ФБР та виробництва доступних автівок, що проїжджають 160 км на 4 літрах пального, будівництва космічних кораблів або ж планування весілля чи ремонту будинку. Ця книга – розповідь автора про народження та вдосконалення ідеї Scrum – нової системи цінностей, у якій люди важливіші за процеси, а реакція на зміни суттєвіша, ніж дотримання плану.

Ця книжка продовжує теми, порушені Докінзом у «Сліпому годинникарі» та «Ілюзії Бога»: хто насправді стоїть за кулісами створення світу? чому релігій багато, а Творець – один? і чи могли ми з’явитися нізвідки? Час переосмислити віру, еволюцію та навіть самого Бога.

У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн

Річард Докінз — британський етолог, еволюційний біолог і відомий популяризатор науки. У 1976 році вийшла друком його книжка «Егоїстичний ген», яка й принесла авторові всесвітнє визнання. ЗМІ часто називають його «ротвейлером Дарвіна» за палке відстоювання теорії природного добору. Докінз входить до сотні найгеніальніших людей, які живуть у наш час на планеті. «Егоїстичний ген» — перша і водночас визначна книжка Річарда Докінза, що досі залишається найвідомішою його працею і навіть через 40 років інтригує та не втрачає своєї актуальності. «Ми є машинами для виживання — самохідними роботами, що сліпо запрограмовані на збереження егоїстичних молекул, відомих як гени», — саме так проголошує автор. У чому ж полягає «егоїстичність» генів? Чому вчений так безжально висловлюється про людей? Які погляди відстоює? Річард Докінз наполягає на тому, що саме ген, а не особина є одиницею природного добору. Несподівано, чи не так? Але це ще не все. Альтруїзм автор пояснює не підсвідомим намагання зберегти вид, а саме егоїстичністю генів: вони вдаються до найвигіднішої стратегії, щоб залишити у вічності часточку себе. Більше того, Докінз — той, хто вперше ввів поняття «мем», що є аналогом гена в живому організмі, але не на рівні біології, а на рівні культури. І якщо ми впевнені, що тільки залишивши потомство, продовжимо себе у вічності, то Докінз стверджує, що це геть не так: через кільканадцять поколінь від наших генів і сліду не буде, а от меми, створені нами, справді існуватимуть вічно.

Гаррі Каспаров, тринадцятий чемпіон світу з шахів, уже багато років бореться проти путінського режиму, відстоюючи загальнолюдські цінності. У своїй новій книжці «Зима наближається» він закликає лідерів демократичного світу консолідувати зусилля у боротьбі з диктатором Путіним. Каспаров демонструє картину руйнівних внутрішніх процесів у Росії та її неминуче падіння у безодню. Це історія про те, як колишній кадебіст Володимир Путін зміг узурпувати владу в Росії та знищити опозицію. На переконання Каспарова, світ мусить не умиротворювати цього диктатора, а дати йому рішучу відсіч, змусити відповісти за жертв на сході України, загиблих пасажирів в рейсу MN17, вбитих опозиціонерів.

Дослідження, що стало світовим бестселером № 1 за версією The New York Times та лідером продажів на Amazon.com, ламає усталені уявлення про земну історію від появи людини й народження мови до сьогодення і примушує задуматися: шлях розвитку наших предків міг бути зовсім іншим. Долучіться до історичної розвідки, і вас приголомшать неочікувані й сміливі припущення. У книжці ви не знайдете нудної хронології та сухих дат, але разом з автором розмірковуватимете про численні «чому?». Чому Людина Розумна отримала шанс на майбутнє та що винищило її найближчих древніх родичів? Чому перехід від збиральництва до сільського господарства став пасткою для людини й погіршив її життя? Чому могутні імперії інків та монголів зазнали краху та були переможені нечисленними групами європейців? Що таке «теорія пліток» і як розмови про те, чого насправді не існує, підняли людину на вищий щабель цивілізації? Що спільного між релігією та ідеологією? Чим відрізняються християнство та буддизм? Як гроші та кредити стали однією з основних рушійних сил цивілізації? Чому зруйновані імперії досі керують людством?

Ми звикли, що з мікробами слід боротися. А якщо насправді вони – ваші захисники? Ця книжка переверне уявлення людства про мікроби й гігієну. Наводячи цікаві факти з наукових досліджень, Джессіка Снайдер Сакс розповідає, які мікроби є гарними, а які не дуже, звідки вони беруться і як потрапляють до нашого тіла; чи дійсно вони сприяють появі хвороб, або, навпаки, можуть їх подолати; як позбутися мікробів і чи варто взагалі це робити.

Яскрава і доволі популярна наукова метафора стверджує, що жоден годинник не міг би існувати без свого творця, годинникаря. Під годинником тут маються на увазі живі організми, а годинникар — не хто інший, як Божественний Розробник, тобто Бог. Затятий дарвініст і апологет еволюції Докінз доводить, що для виникнення життя в усій складності його проявів не потрібна допомога надприродних сил. Єдиним «розробником» складних живих організмів є природний добір, який не має якихось цілей, мети і бачення кінцевого результату, а тому є «сліпим годинникарем». Докінз захищає еволюційний погляд на світ і розвінчує міфи довкола дарвінівської теорії. Дотепність і широка ерудиція автора дають йому змогу легко оперувати прикладами з різних галузей — від комп’ютерного програмування до поезії Шекспіра. Він переконливо доводить, що навіть найскладнішими процесами розвитку керують сліпі сили природи.

Ви колись думали про те, що таке емоції? Чому дотепний жарт викликає сміх, а скоєна помилка — почуття прикрості? Що відбувається всередині нас, коли по обличчю течуть сльози або коли очі розширюються від здивування? Ще з часів Аристотеля загальноприйнятою є думка про те, що емоції виникають автоматично й неконтрольовано, вони ніби «вшиті» в нас. Але Ліза Барретт доводить, що це не так. Її дослідження, яке спирається на найновіші наукові докази, розвінчує застарілі уявлення про природу емоцій і показує: емоції конструюються в нашій свідомості за певними зразками, набутими в результаті світопізнання. «Вони [емоції] реальні в тому самому розумінні, в якому реальні гроші», — робить несподіване порівняння дослідниця. Інтригує? Так, це справжня наукова революція!