Події роману, що є новітнім переосмисленням однойменної п’єси Шекспіра, розгортаються в повоєнний час у занедбаному індустріальному місті. Новий начальник поліції Дункан — ідеаліст з далекосяжними планами. Він стає кошмаром для кримінальників і чи не єдиною надією на зміни для городян, втомлених беззаконням. Трагічна загибель Дункана супроводжується низкою інших смертей, не менш загадкових. Торгівля наркотиками — основний бич міста — зосереджена в руках двох наркобаронів, один із яких, майстер маніпуляцій Геката, має зв’язки у вищих ешелонах влади й успішно цим користується. Задум Гекати полягає в тому, щоб безперервно й підступно впливати на свідомість командира поліцейського спецназу Макбета — людини, схильної до агресії та параноїчного страху.
Перед читачами розгортається історія кохання і ненависті, політичних амбіцій та пожадливості, героїзму і самопожертви, що дає змогу зазирнути в найпотаємніші закутки людської душі.
Норвежець Ю Несбьо (нар. 1960 р.) у себе на батьківщині спочатку став відомим як економічний оглядач (він закінчив Норвезьку школу економіки), потім як рок-музикант і композитор популярної групи «Di Derre», а наприкінці 90-х ще і як письменник, автор серії романів про поліцейського Харрі Холе. Перший з романів серії — «Нетопир» (1997) — був визнаний кращим детективом Скандинавії, удостоївся у критиків звання «миттєвого бестселера» й приніс автору престижну премію «Срібний ключ». У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Ю Несбьо «Нетопир», «Червоногрудка», «Безтурботний», «Привид».
Роджер Браун — цілком успішна людина: він «мисливець за головами», працює у рейтинговому агентстві, що займається пошуком спеціалістів для великих корпорацій, має красуню-дружину, яка майже на голову вища за нього, їздить на шикарному «лексусі», мешкає у величезному будинку… Проте у вільний час промишляє крадіжкою цінних картин у своїх потенційних клієнтів. Та раптом «мисливець за головами» сам перетворюється на здобич…
Сонні Лофтус упродовж останніх десяти років відбуває термін за злочини, яких не скоював. В обмін за це він безперебійно отримує героїн. Інші в’язні часто звертаються до нього по розраду чи благословення, оскільки Сонні має серед них реноме напівченця-самітника. Наркоманом він став, коли його батько, офіцер поліції, вчинив самогубство і вже після смерті був визнаний винним у корупції. Сонні перебуває у центрі уваги корумпованого середовища Осло: тюремний персонал, поліція, адвокати, збоченець-капелан – усі зацікавлені в тому, щоб він залишався у в’язниці. Та дізнавшись про деякі, тривалий час приховувані факти щодо свого батька, Сонні вчиняє блискучу втечу і розпочинає полювання на людей, винних у злочинах, за які досі змушений був спокутувати він.