Maxima Library

«Веселка тяжіння» — один із найзаплутаніших американських романів і водночас один із найвпливовіших, стиль якого імітували навіть ті письменники, які його так і не дочитали. Справжній «міцний горішок» для прихильників інтелектуальної літератури, текст, що довго не впускає у свій світ, а потім довго не відпускає з нього. Багатолюдний, мультирівневий, політематичний, герметичний, гуманістичний і ліричний. Роман, справжнім героєм якого є ракета «Фау-2», що злітає на перших сторінках і долітає до читачів в останньому абзаці, проте почути її не буде жодної змоги, адже вона випереджає звук, а ви будете надто захоплені читанням.

У родині малого Гаруна трапилося нещастя – його батько, знаний казкар, більше не може розповідати своїх чудових оповідок. Через це Гарун дуже переживає, адже на світ більше не з’явиться жодної із чарівних батькових казок. І тоді Гарун наважується здійснити подорож до таємничого супутника Землі, Кагні, де розташований Океан Оповідок, тих самих оповідок, які перестали живити письменницький талант його батька. Там на Гаруна чекають безліч неймовірних пригод і випробувань, де він познайомиться з химерними жителями Кагні і навіть порятує Океан Оповідок від страшної небезпеки.

Том О'Ніл, майстерно сплітаючи реалії сьогодення і давні, оспівані в ірландських сагах та легендах, часи, коли на вересових пустищах серед ночі можна було почути зловісний вереск банші, зустрітися із королевою ельфів чи навіть самим Ф’яном МакКулом, запрошує читача у давній і загадковий, оповитий ірландськими міфами та легендами світ, сповнений чудес і могутніх чарів, загадкових таємничих істот і відважних героїв. Саме вони і є тими давніми друзями, які споконвіків жили поруч із людьми, але побачити їх міг далеко не кожен, а лише достойні і чисті душею, як, наприклад, хлопчик на ім'я Дарк…

Ця книга багата кольором, глибиною і атмосферою казки, прикрашена переказами минулих поколінь, історією і міфологією Ірландії, розповідями і віршами воїнів і королів епічних битв.

У цій автобіографічній книжці всесвітньо відомий автор описує своє життя після публікації його знаменитих «Сатанинських віршів». Радикальні ісламісти визнали роман образливим — іранський аятола Хомейні видав фетву, в якій закликав усіх правовірних до убивства Салмана Рушді, оголошуючи це «богоугодною справою».

Назвою книжки став псевдонім, який Салман Рушді використовував, переховуючись від бажаючих виконати фетву аятоли. Протягом дев'яти років після фетви письменник перебував під захистом лондонської поліції і жив на різних конспіративних квартирах. Ім'я «Джозеф Антон» було вибране Рушді на честь двох його улюблених письменників: Джозефа Конрада й Антона Чехова.

У книжці також розповідається, як були убиті перекладачі «Сатанинських віршів» на японську та італійську мови.

У 1998 році Іран запевнив англійську владу, що не буде сприяти спробам виконати заклик аятоли Хомейні. Після цього Салман Рушді переїхав до Нью-Йорка. Але ісламські релігійні організації все одно призначили за голову письменника винагороду. Сума винагороди неодноразово підвищувалася і після останнього такого збільшення 16 вересня 2012 року сягнула 3,3 мільйона доларів.

Салман Рушді ще раз запрошує нас до казкового світу Кагні. І якраз вчасно, адже легендарний казкар Рашид Халіфа поринув у дивний безкінечний сон, з якого його ніхто не може розбудити. А отже, знову нікому плести мережива найкращих і найдивніших у світі казок. Цього разу врятувати Рашида мусить його син Лука, молодший брат Гаруна із попередньої історії «Гарун і море оповідок». Для того щоб розбудити Рашида Халіфу, Лука має здійснити подорож у Магічний Світ і викрасти звідти могутній артефакт — Вогонь Життя.

Так починається захоплююча і сповнена небезпек подорож Луки, під час якої йому доведеться зустрітися з багатьма дивними істотами, завести не менш дивних чарівних друзів, раз за разом наражатися на небезпеку, але щоразу все далі просуватися углиб земель Недобрих Богів, адже лише там він зможе здобути Вогонь Життя, від якого залежить доля його батька, так само як і його власна.

Коли молодість з усіма її пристрастями й бурхливими переживаннями вже позаду, коли більшість із важливих рішень у житті вже прийнято і людина зупиняється на порозі зрілості, цілком природно, що вона раптом відчуває необхідність озирнутися назад і оцінити пройдений шлях. Роман «Місіс Делловей» (1925) британської письменниці Вірджинії Вулф (1888–1942), який критики часто порівнюють з «Уліссом» Джеймса Джойса, розповідає про один день із життя Клариси Делловей, залюбленої в життя лондонської леді з вищих ешелонів британського суспільства. Чудовий червневий день занурює її в спогади про щасливі молоді роки. Клариса розмірковує про свій вибір вийти заміж за надійного й статечного Річарда Делловея, відмовивши екстравагантному Пітеру Волшу, якого вона палко кохала. Річард був її опорою впродовж усіх цих років, і вона прожила з ним щасливе життя, однак вагання й досі не дають їй спокою. Якщо рішення було правильним, чому ж тоді серце щемить від однієї згадки про ті далекі літні дні?

Лишається заледве чверть кроку до настання такої очікуваної Інформаційної Ери — барвистої й розмаїтої. Всі несамовитіють у передчутті безмежного людинолюбства, цілковитої щирості, тотальної справедливості і всеохопного щастя. Головним мотором і продукувачем цього благоденства стає «Сфера», компанія-монополіст, що її засадничою метою є випрозорити світ, адже «таємниця — це брехня», «приватність — це крадіжка», «ділитися — це любити». Від кількості «цвірків» під статусом у соцмережі залежить твій успіх, а кожна зайва хвилина, що ти її проживаєш поза об’єктивами камер стежень, визначає рівень твого лузерства та асоціальності.

У світ нарешті приходить справжня Любов — відверта і неприкрита; світ поінформований не лише про кожен твій крок, а й про кожен нерівний подих чи пришвидшене серцебиття. Щоправда, цей світ чимраз більше скидається на акваріум, де постійною мешканкою є лише акула-вбивця, яку виловив у Маріанській западині один із трьох Мудреців «Сфери».

«Флорентійська чарівниця» (2008 р.) — новий роман Салмана Рушді, двічі лауреата Букерівської премії, автора скандально відомого твору «Сатанинські вірші», здобув блискавичну популярність у світі. Письменник змальовує карколомні життєві шляхи своїх героїв — жінки і чоловіка доби Відродження у дещо феєричній, казково-пригодницькій формі, їхнє палке кохання на тлі тогочасних політичних подій, гаремних і двірцевих інтриг та звичаїв, що побутували в Італії, Індії і Туреччині. Традиційно автор не припиняє дивувати читача незвичними поворотами сюжету і ризикованістю стилю, зіткненням філософії Сходу і Заходу.

Коли Рік Декард, мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу андроїдів «Нексус-6», що нелегально проникли на планету Земля, він сприймає це як подарунок долі, як шанс врешті-решт втілити заповітну мрію свого життя — стати власником справжньої живої тварини. Однак у цьому похмурому постапокаліптичному світі ніщо не є настільки простим, як видається, і місія Декарда швидко перетворюється на страхітливий заплутаний калейдоскоп подвійної гри та обману, де мисливець, сам того не помічаючи, поступово стає здобиччю... Розмиваючи межі між людським та машинним, класика літературного кіберпанку, роман «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (1968) культового американського фантаста Філіпа К. Діка (1928-1982) змушує нас по-новому поглянути на саму сутність людського буття. Цей роман є особливо актуальним сьогодні, коли симбіоз між біологічними формами та кібертехнологіями видається як ніколи реальним.