|
|
|
Іван Антонович Єфремов (1907–1972) — відомий російський радянський письменник і вчений. Людина широких інтересів і величезної енергії, він з 18 років як палеонтолог-любитель бере участь у різних наукових експедиціях (Закавказзя, Середня Азія, Якутія, Східний Сибір, Далекий Схід).
В 1935 році екстерном кінчає геолого-розвідувальний факультет Ленінградського гірничого інституту, а ще через п’ять років — у 1940 році — дістає ступінь доктора біологічних наук.
1942 року Єфремов написав свої перші науково-фантастичні і пригодницькі новели, які сподобалися О. М. Толстому “правдоподібністю незвичайного”. Відтоді вчений уже не пориває з літературною творчістю.
І. А. Єфремов — автор широко відомих повістей “Зоряні кораблі” (1948), “На краю Ойкумени” (1949), “Мандрівка Баурджера” (1953), “Серце змії” (1959), романів “Туманність Андромеди” (1957), “Лезо бритви” (1963), багатьох оповідань та інших творів.
Соціально-філософський і науково-фантастичшій роман “Туманність Андромеди” — перша в радянські й літературі спроба намалювати всеосяжну картину життя високорозвиненого комуністичного суспільства. Письменник показує різносторонньо і гармонійно розвинених людей далекого майбутнього, які керуються у своїх думках та діях високою етикою гуманізму.
Цей твір перекладено на багато мов світу.
Крім роману “Туманність Андромеди”, у книжці вміщено ряд науково-фантастичних та пригодницьких оповідань письменника.
