Maxima Library

В цьому виданні зібрано краще з прозової спадщини класика грузинської літератури Акакія Церетелі (1840—1915) — біографічна повість «Пережите» та історична «Баші-ачукі», вибрані статті про літературу, театр та інше.

Гіоргі Кекелідзе — молодий грузинський поет, прозаїк, публіцист, науковець. Уже кілька років він очолює найбільшу книгозбірню країни — є генеральним директором Парламентської бібліотеки. Народився й виріс у колоритному куточку Грузії — Гурії. Звідти й назва книжки «Гурійський щоденник». Ця книжка — кращий зразок популярного нині жанру — нон-фікшн, документальної прози, побудованої саме на спогадах із чітко вираженою авторською позицією і з елементами художності. Тут не лише приватні історії, а й справжні притчі, сповнені глибокого змісту. Це автобіографічний есей, у якому особиста історія переплітається з історією цілого народу. Гіоргі Кекелідзе пише не лише про те, що бачив, чув, пережив, а й розставляє дуже мудрі, точні й повчальні акценти. Часом ставить лише запитання, а право на відповідь залишає нам, читачам.

Гостросюжетна повість грузинського письменника Кондрате Татарішвілі (1872—1929) «Мамелюк» розповідає про трагічну долю жертв страшного лиха феодальної Грузії — работоргівлі. Маленький грузинський хлопчик Хвича, викрадений розбійниками і вивезений в Єгипет, стає уславленим полководцем мамелюків («білих рабів») Махмуд-беєм і в битві з наполеонівською армією знаходить свій трагічний кінець. Почутий з вуст пораненого ним венеціанського сотника передсмертний вигук рідною мовою «вай нана» миттю оживляє перед очима Хвичі-Махмуда призабуту вітчизну, батьків, друзів дитинства. І в убитому власноручно венеціанцеві він впізнає сина земляків-невільників Резо і Саломе, проданих у Францію.

«Блискучим історичним офортом, створеним рукою майстра епохи Відродження», назвав повість «Мамелюк» видатний грузинський поет Тіціан Табідзе. Читач має змогу особисто переконатися у справедливості цього твердження.