Maxima Library

«Оповідки про хронопів і фамів» (1962) — одна з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій поетичний погляд протистоїть убозтву рутинного життя і здорового глузду. Кортасар стає на боці творчої уяви та їдкого гумору сюрреалістів.

Збірка проникливих оповідань і карикатур є чудовим знайомством із безконечним світом одного з найкращих письменників ХХ сторіччя й гарантованою протиотрутою проти помпезності й нудьги. Цією книжкою Кортасар скріплює безумовну й остаточну угоду про спільництво зі своїми читачами.

«Герої Кортасара — найзвичайніші люди, їх поєднує рутина випадкових прив’язаностей і таких самих випадкових незгод. Атмосфера — марки цигарок, вітрини, прилавки, пляшки віскі, аптеки, аеропорти, перони — найзвичайніша. ...Та поволі починаєш розуміти, що це не так. Оповідач уміло втягує нас у свій страхітливий світ, де немає місця радості», — писав Хорхе Луїс Борхес.

Хуліо Кортасар (1914–1984) — видатний аргентинський письменник ХХ століття. Поряд із колумбійцем Габріелем Гарсією Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варгасом Льйосою — це один із визначних представників латиноамериканського «магічного реалізму». Серед найвідоміших творів — збірники оповідань «Бестіарій», «Таємна зброя», «Кінець гри», «Усі вогні — це вогонь, романи «Виграші», «Гра в класи», «62: модель для збирання».

Українською мовою виходили друком: книжка оповідань «Таємна зброя» («Дніпро», 1963), романи «Гра в класи» («Фоліо», 2008) та «Читанка для Мануеля» («Фоліо», 2009).

До цього збірника ввійшли дві останні прижиттєві книжки оповідань Хуліо Кортасара — «Ми дуже любимо Гленду» (1980) та «Поза часом» (1982). Публікуючи їх, видавництво та перекладач хочуть надати можливість українському читачеві відкрити для себе нові грані творчості письменника.

Книжка-лабіринт, що перевертає традиційні уявлення про взаємозв’язок форми і змісту літературного твору. До збірки «Таємна зброя» Хуліо Кортасара (1914–1984) увійшли одні з найуславленіших шедеврів аргентинського класика, які при уважному прочитанні складаються в єдине концептуальне ціле. Їхня дія розгортається в Парижі, де Кортасар прожив понад 30 років. Вони позначені тематичною і стильовою печаттю автора: це кінокадри богемного життя Міста світла, суміш реальності і фантазії, експериментування з мовою, поетизована проза, тонкий психологізм деталей. П’ять філософських притч, в яких переплелися інтелектуальна фантастика, магічний реалізм і детектив. На творах Хуліо Кортасара виросло багато майбутніх майстрів красного письма. Ґабріель Ґарсія Маркес зізнавався, що в юності мріяв, «коли виросту, навчитися писати, як Хуліо».

Збірник «Усі вогні — вогонь» справедливо вважається однією з взірцевих книжок малої прози видатного аргентинського письменника Хуліо Кортасара (1914–1984). До цього видання, присвяченого пам’яті першого перекладача Хуліо Кортасара українською Юрка Покальчука (1941–2008), ввійшли п’ять перекладених ним і вперше випущених 1983 року видавництвом «Дніпро» оповідань у новій редакції Сергія Борщевського. Спеціально для цієї книги Сергій Борщевський переклав три оповідання зі збірника «Усі вогні — вогонь», які відсутні у виданні 1983 року.

«Читанка для Мануеля» — останній роман Хуліо Кортасара (1914–1984), аргентинського письменника, безумовно, одного з найвідоміших в літературі Латинської Америки та й усього світового красного письменства. Як і в «Грі в класи» (цей роман вийшов друком у видавництві «Фоліо» у 2008 році), у центрі уваги письменника — філософія, сенс життя, кохання, призначення людини. «Читанка для Мануеля» — це роман-колаж, «книжка в книжці». Молоді латиноамериканці Патрісіо і Сусанна, які живуть у Парижі на початку 1970-х років, роблять для свого сина Мануеля читанку, наклеюючи в альбом газетні вирізки. І як практично в усіх своїх творах Кортасар не ставить останню крапку: обрати фінал книжки, як і фінал життя — це прерогатива читача…