“Homo Фабер” швейцарського письменника Макса Фріша літературна критика називає одним із найзначніших і найпопулярніших романів двадцятого сторіччя. Для Вальтера Фабера, інженера за фахом, у житті немає нічого незрозумілого, випадкового, несподіваного. Почуття — це вигадка, дружба — химера, а жінка чоловікові якщо й потрібна, то лише для ліжка. Та несподівана зустріч із молодою дівчиною, що закохується в нього, міняє всю його таку раціональну картину світу. Дівчина виявляється його дочкою, про існування якої він нічого не знав. Її трагічна смерть підбиває риску і під його власним життям.
«Нехай мене звуть Ґантенбайн» — роман видатного швейцарського письменника Макса Фріша (1911—1998). Це не просто твір, не просто оповідь, це — філософія багатоваріантності життя. Одного дня головний герой вирішує забути своє справжнє ім’я і називає себе Ґантенбайном. Та це ще не все. Він вирішує стати... сліпим. І тоді життя починає переплітатися в неймовірні вузли, розповзається навсібіч багатьма нитками вигадок, серед яких тільки одна є реальністю...