Maxima Library

В самом сердце Империи нечисто. Вокруг бывшей столицы образовались Пустоши — обиталище смертельно опасных магических существ.

Там не действуют ни людские, ни божественные законы. Там можно ожидать чего угодно.

Но именно там хранятся с давних пор колдовские книги и могущественные артефакты. А они ныне в большой цене — ведь старый Император лежит на смертном одре, прямых наследников у него нет, а готовые начать безжалостную схватку за власть князья — владетели Великих Домов — мечтают призвать себе на помощь древнюю, запретную магию.

А потому в Пустоши снова и снова идут рейнджеры — лихие наемники, умеющие возвращаться оттуда, откуда нет возврата, и приносить с собой с риском добытые колдовские сокровища.

Лучшим из лучших по праву считается Хельд — капитан знаменитого отряда рейнджеров, не знающих неудач.

Однако на сей раз ему достался странный заказ — отыскать в Пустошах нечто, способное, возможно, спасти Империю от гражданской войны и определить — кому стать новым властелином…

Один из самых острых периодов истории Норвегии — война за наследство Харальда Прекрасноволосого, конунга, объединившего Норвегию в единое государство. Война шла между двумя его сыновьями: любимцем отца Эриком Кровавая Секира и выросшим на чужбине Хаконом, воспитанником Адальстейна Английского.

Многие викинги, недовольные произволом Эрика Кровавая Секира, отправлялись в изгнание, унося с собой надежду в будущем вернуться и отомстить. Среди них — Орм, сын Рёгнвальда и Хильдрид Вороново Крыло. На чью сторону он встанет?..

…Удивительный непредсказуемый мир викингов откроется перед вами — мир, где живут люди, не способные умереть, пока не выполнят своего предназначения, где гибнут в отчаянной схватке с улыбкой на устах. Земля загадочная, чужая, и в то же время сразу и навсегда очаровывающая своей дикой, языческой красотой.

Молодой сподвижник Рольфа, первого герцога Нормандского, викинг по имени Агнар неосторожно позволяет увлечь себя в Страну Альвов. Он позабыл о том, что нельзя принимать ни гостеприимства альвов, ни их пищи и питья, ни любви их женщин. Слишком поздно он понял, что в свое родное время ему не вернуться. Вырвавшись из волшебной страны, викинг оказывается в мире древних кельтов, за много столетий до Рождества Христова. Здесь, под гнетом местных законов и традиций, ему предстоит проложить свой путь. Долго ли смогут даже сильнейшие из друидов держать в плену вольнолюбивого северянина?..

«Феєрію для іншого разу» — роман, який Луї-Фердінан Селін написав під час ув'язнення 1946–1947 років за колабораціонізм, — певною мірою можна вважати ключовим етапом його творчості. Послуговуючись своїм неповторним стилем і письменницьким поглядом на події, що струснули самі підвалини XX століття, Селін у притаманній йому полемічній манері вкотре ставить перед читачами одвічні літературні й моральні проблеми. Цю книжку можна вважати своєрідною сповіддю Селіна-колабораціоніста, Селіна-зрадника, Селіна-письменника і Селіна-громадянина, що, як завжди, перебуває у конфронтації із суспільством, і, водночас, цей роман є квінтесенцією творчості Селіна.

У червні 1940 року Франція була окупована Німеччиною, навесні 1944-го, напередодні визволення, союзники бомбили стратегічні об'єкти на окупованій території, зокрема паризьку сортувальну залізничну станцію неподалік від Монмартру, де тоді мешкав Селін. Через два роки, ув'язнений у Копенгагені в очікуванні рішення Данії про екстрадицію до Франції, Селін вирішив зробити темою свого роману саме цю подію. Створюючи оповідь про ніч бомбардування, Селін з усім можливим розмахом використав притаманні йому уяву й унікальний письменницький стиль, ставши єдиним романістом свого часу, здатним відтворити цю подію в літературі.

Патрік Модіано посідає досить поважне місце в сучасній французькій літературі, автор тридцяти романів, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Гонкурівська і Нобелівська. Остання на тепер книжка П. Модіано, переклад якої ви зараз тримаєте в руках, з’явилася у книгарнях 2 жовтня 2014 р., майже водночас із присудженням йому Нобелівської премії з літератури.

...Немолодому письменникові Жану Дарагану дзвонить незнайомець, який знайшов його телефонну книжку. Під час зустрічі він починає допитуватися про одного чоловіка, чиє прізвище в ній побачив. Але Дараган уже не пригадує, хто це, бо бачив його мимохідь і дуже давно...

Ця пригода змушує його зануритися в не дуже щасливе дитинство й неспокійну молодість, які він давно стер з пам’яті. Із минулого один за одним виринають постаті, адреси, кафе, зустрічі, готелі, оповиті серпанком спогаду, і всі вони обертаються довкола загадкової дівчини, яка колись доглядала малолітнього Дарагана, а по кількох роках стала, схоже ненадовго, його коханням...

Отак, вірний своєму «мистецтву пам’яті», Модіано вибудовує пронизану глибокою людяністю бентежну оповідь, яка в процесі читання буде здаватися нам то детективом, то поемою про втрачене кохання.