Maxima Library

Гениальный украинский перевод Николая Лукаша (Микола Лукаш)! Первое украинское издание в переводе непосредственно с итальянского выдающегося украинского лингвиста Николая Лукаша (1919—1988) вышло в свет в 1964 г. в киевском издательстве «Дніпро» тиражом в 65 тыс. экземпляров. Предисловие к нему написал известный литературовед, поэт и переводчик Григорий Кочур (1908—1994), оформил художник Исаак Хотинок (1908—1980). Художественным редактором был Борис Тулин.

(1350–1353 роки від Різдва Христова) Giovanni Boccaccio — DECAMERON

Переклад з італійської: Микола Лукаш, 1969

Сканування і коректура: Aerius, SK (ae-lib.org.ua), 2004

Додаткова коректура та оформлення: Пакіж Олександр, 2009

До книжки ввійшли найвідоміші твори роман «Пані Боварі» та повість «Проста душа». Ці твори пройняті почуттям справжньої людяності і вражають читача зовнішньою простотою, що поєднуються з глибиною психологічного аналізу.

Роман Флобера «Пані Боварі» (1856) є важливою віхою на шляхах розвитку французької і європейської літератури. Цим романом започаткувався новий тип художньої прози, суттєво відмінний від прози попередніх епох. Роман відноситься до реалістичної літератури, але водночас він дав імпульси іншим літературним напрямам і течіям другої половини ХІХ століття. В романі Флобер дотримувався «об’єктивного методу», головною ознакою якого є усунення прямої авторської присутності в творі, тобто різнорідних відступів, коментарів, оцінок зображуваного, емоційних сплесків і т. д. Вперше в цьому романі широко використовується невласне пряма мова, яка набуде великого поширення в літературі ХХ століття.

Філософська трагедія «Фауст» — безсмертний твір класика німецької літератури Й.-В. Гете (1749–1832). Автор порушує низку складних морально-філософських проблем, робить спробу відповісти на запитання, у чому сенс людського буття і що визначає сутність людини.

Трагедія Й.-В. Ґете «Фауст» давно вже належить до класики світової літератури, то ж не дивно, що саме цим шедевром відкривається 15-томне видання перекладів і власних творів Миколи Лукаша. Микола Олексійович, розпочавши роботу над цим перекладом ще на шкільній лаві, загалом віддав Ґетевому архітвору понад двадцять років свого життя. Перше видання українського «Фауста» побачило світ 1955 року і стало видатною подією в тогочасному літературному процесі. Ще й до сьогодні, зрештою, Лукашів «Фауст» зберігає своє значення і є чи не найкращим перекладом Ґетевої трагедії на чужі мови. Українською мовою «Фауст» перевидавався декілька разів, але пропоноване видання збагачено ще й кількома ґрунтовними розвідками, що вийшли з-під пера провідних літературознавців (В. Скуратівський, Л. Первомайський, Л. Копєлєв, Л. Череватенко). Наприкінці додано авторські примітки перекладача М. Лукаша.

[Суперобкладинка:] Пропонований 15-томовик Миколи Олексійовича Лукаша (1919—1988 р.р.) є унікальним зібранням його творчої спадщини. Вперше під спільною обкладинкою представлено його віршовані і прозові переклади, оригінальна поезія, літературо- і мовознавчі статті та дослідження, жарти — шпигачки, листування тощо. Все це дає уявлення про внесок М. Лукаша в рідну літературу, про його справжнє місце в українській культурі XX століття. Відкриває зібрання геніальний переклад архітвору Йогана Вольфганга Ґете «Фауст», над яким Лукаш працював декілька десятиліть — почав з і шкільної лави, а завершив у 50-х роках. Лукашів «Доробок» містить, по суті, весь його багатющий лексикон, що вилився у декілька словників, які на сьогоднішній день, на жаль, не збереглися.

Кажу від імені живих: / «Чом голову морочите?». / Я пам'ятник собі воздвиг, / А ви собі — як хочете!

М. Лукаш