"Багато з того, що існує зараз в Україні, у тому числі й її дивовижна стабільність, є виявом того, що Україна є радянська держава. Не лише в сенсі затримання старих політичних і господарських структур, але й самого способу мислення великої частини населення. "
Історик Ярослав Грицак розглядає особистість Івана Франка в контексті тогочасного суспільства й на тлі малих спільнот, із якими той узаємодіяв, і пише «біографію за характером і мікроісторію за жанром». Аналізуючи все розмаїття Франкових модерних ідентичностей, дослідник відкидає «одну з найбільших спокус в істо-ріописанні» — телеологію, намагання звести різні можливості розвитку історичних подій до того єдиного варіянту, що вже зреалізувався, і вважає, що в обмеженні ролі Франка винятково до функції національного провідника, що ставив собі мету перетворити руське селянське суспільство на українську модерну націю, стільки ж правди, скільки було її в радянському франкознавстві, яке силкувалося подати «Каменяра» винятково як «революціонера-демократа».
Книжка є за своїм характером біографією, за жанром - мікроісторією. Головний герой цієї книжки Іван Франко. Він був відомим за життя й уславленим після смерти. Ця книжка розглядає Франкове життя на тлі дуже малих спільнот: його сім’ї, рідного села, товаришів у навчанні, редакцій газет і журналів, у яких він працював, нелегальних гуртків, серед яких він вів свою пропаганду, тощо. Інакше кажучи, вона показує співвідношення між особистим і суспільним у творенні модерних ідентичностей. Франко народився в реґіоні, який на межі XIX - XX століть мав особливу роль у націотворенні. Його рідна Галичина - прикордонна австрійська провінція, за яку впродовж Франкового життя (1856-1916) точилося гостре протиборство між Габсбурґами та Романовими - була також об’єктом особливих сподівань українського, польського, єврейського та російського націоналізмів. Жодні зірки на небі не могли вказати на підсумок їхніх зусиль. Усе було неясним і залежало від випадковостей - як і личить націотворенню на пограниччі. Однак від його розв’язки в останню третину XIX ст. залежало, як виглядатиме геополітичний порядок у Центральній та Східній Квропі у XX ст.