В книзі висвітлюються найважливіші події, пов'язані з історією українського козацтва від часу його виникнення у XV ст. до ліквідації урядом Російської імперії в кінці XVIII - на початку XIX ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, їх політичній і державній діяльності. Значне місце на сторінках праці відведено міжнародним відносинам українського гетьманату, козацькій ментальності, атрибутиці тощо.
Восьмий том 15-томного видання "Україна крізь віки", присвячений історії Української козацької держави останньої чверті XVII-XVIII ст.
(розділи I-IV написав Олександр Гуржій, розділ V - Тарас Чухліб; вступ та висновки - спільно)
Висвітлюється зовнішня політика Українського гетьманства протягом 1665-1676 рр. Через призму діяльності гетьмана Петра Дорошенка досліджуються складні взаємовідносини козацької України з Річчю Посполитою, Османською імперією та Московською державою. Стверджується, що П. Дорошенко добивався «удільного» правління за допомогою політики лавірування (полівасалітетності) між королем, царем і султаном.
Український історичний журнал. – 2007. – Вип. 1, (№472)
На основі вивчення оригінального тексту «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького...» 1710 року автор доводить, іцо його творці спиралися на античну, пізньосередньовічну та ранньо-модерну політико-правову традиції, використовуючи при цьому ідеї багатьох європейських мислителів: від Платона і Томи Аквінського до Погана Альтузія і Джона Локка. Досліджується, що Пилип Орлик та інші мазепинці розглядали цей акт не тільки в рамках селекційного» (виборчого) і «конституційного» (законодавчого) права, а й створювали його як самобутній проект Ідеальної держави на теренах Східної Європи. Розраховано на правників, викладачів, студентів історичних та юридичних факультетів, а також усіх, хто цікавиться історією ідей і полі-тико-правової думки.
У книзі на основі багатого джерельного матеріалу із залученням досягнень вітчизняної та зарубіжної історичної науки розкривається міжнародно-політичний статус Українськуої козацької держави у другій половині XVII - на початку XVIII ст. Через призму відносин гетьманських урядів з володарями Речі Посполитої, Московської держави, Османської та Австрійської імперій, Кримського ханства, Шведського королівства, Трансільванського і Молдавського князівства та інших країн висвітлюються головні напрями тогочасної вітчизняної зовнішньої політики. Видання розраховане на дипломатів, науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України та її міжнародних відносин.
У цьому виданні автор простежує український родовід Миколи Васильовича Гоголя. В книзі висвітлено біографії наказного гетьмана Євстафія Гоголя, полкового писаря Миргородського полку Опанаса Гоголя та українського письменника Василя Гоголя-Яновського, а також життєписи інших родичів Миколи Гоголя — козацьких старшин Лизогубів, Забіл, Танських, Трощинських та Косяровських. Крім того, у виданні розкрито маловідомі факти і події з життя видатного митця слова у Санкт-Петербурзі та Москві, досліджено історію козацького містечка Сорочинці, хутора Яновщина (Василівка) і села Диканька поблизу Миргорода. Автор наголошує на особливостях культурного середовища, в якому виховувався і творив геній, а також захопленні Миколи Васильовича українською історією, збиранням народних пісень, переказів та анекдотів.
Мудра і всезнаюча муза Історії Кліо для знавців і справжніх шанувальників української минувшини, котрі хочуть істотно розширити свій історичний кругозір й отримати інтелектуальну насолоду, відкриває свої найпотаємніші секрети і знайомить з найзаплутанішими історичними сюжетами. Загадкові події, політичні та соціальні колізії, незвичні зразки військової доблесті, житейські казуси і курйози, людські долі в екстремальних ситуаціях, сцени приватного життя та побутові замальовки, що постають на сторінках книги, як містки в доволі незвичний спосіб з'єднують українську історію від часів ренесансного пробудження до останніх днів існування Української козацької держави
Восьмий том присвячений історії Української козацької держави останньої чверті 17 - 18 ст.
Триста років тому відбулося повстання на чолі з гетьманом Іваном Мазепою, а потім — сумнозвісна для України Полтавська битва. На жаль, із різних причин розуміння цих подій донині залишається в полоні народних міфів та ідеологічних нашарувань. А тому на основі вітчизняних і зарубіжних історіографічних здобутків, новознайдених документів і матеріалів автор висвітлює складні відносини між Українським гетьманатом і Московським царством в останні десятиліття XVII — на початку XVIII ст., тобто в добу правління І. Мазепи. Автор також описує участь козацької України у «загальноєвропейській» Великій Північній війні 1700—1721 рр. на першому її етапі, досліджує мотивацію переходу І. Мазепи з-під зверхності царя Петра І до протекторату шведського короля КарлаХІІ Густава, міжнародні й військові аспекти Полтавської битви тощо, простежує діяльність наступника Мазепи — гетьмана Пилипа Орлика. Крім того, у книзі приділено увагу сучасним проблемам відновлення національної пам’яті про доленосні для України та Росії події далекої давнини.