Maxima Library

Спочатку молодий співробітник відділу відкликань перестав спати. Потім вибух вщент розніс його розкішну квартиру, обставлену дорогими шведськими меблями (це випадковість? а, може, це хтось зробив навмисно? тоді хто саме? та навіщо?). Потім він зустрів Тайлера Дердена. Хто такий Тайлер Дерден? Цей чолов'яга живе в домі на Пейпер-стрит та робить мило. Потім з'явився перший бійцівський клуб, перше правило якого — «ти не говориш про бійцівський клуб». Але потім бійцівські клуби почали з'являтися усюди. А потім виник проект «Каліцтво» (хто його заснував? Тайлер Дерден? чи може хтось інший?)…

Видавництво «Фоліо» презентує: вперше українською — культовий роман нашого часу «Бійцівський клуб». Це те, що варто читати…

Цей роман не лише розхитує основи. Він підриває їх, як терорист підриває вибухівкою хмарочос. Він б’є в обличчя фактами, які важко спростувати. А вам залишається тільки, як боксеру-невдасі, пропускати удар за ударом. Без надії на хеппі-енд, але з надією, що на місці знищеної цивілізації відродиться щось більш людяне. Що хтось пожаліє китів, яких убивають заради коштовних парфумів. Що рак і безсоння не будуть убивати людей. Що можна буде посміятися зі смерті. Побачити її страшну красу. І зрозуміти сенс життя. Обережно! Ненормативна лексика!

Одного ранку ти прокинешся і зрозумієш — настав Виправний день. Час встановлення нової влади та смерть для старої. Уряд гадав, що люди не дізнаються про те, що їх хотіли знищити? Натомість вони самі знищили уряд. Убили всіх політиків, університетських професорів та інших осіб зі Списку. Перевернули світ з ніг на голову. Знецінили владу грошей. Зробили все, що було написано в книзі із синьо-чорною палітуркою, яку називають «Виправним днем», Декларацією взаємозалежності чи просто книгою Талбота. Але завжди знайдуться ті, кого не влаштує новий порядок. І вони шукатимуть способи зламати встановлені правила.

Що? Ви збираєтеся прочитати цю книжку? Але навіщо?! Адже Чак Палагнюк відверто попереджає: «Те, що тут написано, вам не сподобається відразу. А далі буде ще гірше. Це дурна історія про дурного хлопчиська»…

«Дурний хлопчисько» — це такий собі Віктор Манчіні. Він працює живим експонатом в етнографічному музеї. А ще він «підробляє», розігруючи напади задухи в дорогих ресторанах. Люди, які врятували Віктора, відчувають свою відповідальність і допомагають йому грішми. А ще Віктор — сексоголик, який намагається позбутися звички бажати «тут і зараз» усіх жінок, які потрапляють йому на очі. А ще він, можливо, Син Божий…

Досить? Адже вас попереджали… Однак пізно, ви вже взяли цю книгу в руки і ви її прочитаєте.

«Рент» — це біографія однієї людини (чи то, добре знаючи, що за один Чак Палагнюк, краще було б сказати — «однієї людини?..»), такого собі химерного Гекльберрі Фінна сучасності. Історія Рента Кейсі оповідає про начебто рідний, але й зовсім чужий нам світ. У цьому світі є дружба, кохання, материнська любов, цинізм, брехня, зажерливість — все те, що ми так добре знаємо. Але ще в ньому є шалені Руйнувальні Ночі, коли несамовиті водії влаштовують автоперегони «на виживання». Є люди, що живуть лише вдень, і люди, чий час настає вночі. В цьому світі немає ні книг, ні відео, але кожен може поринути в чужі пригоди й відчуття, підключивши «мозковий транскрипт» до спеціального порту в своєму каркові. Все це, якщо вірити Палагнюку, чекає на Америку в близькому майбутньому, але ми-то знаємо, що вірити Палагнюку не можна, тому краще сказати — «в близькому майбутньому?..» Бо минуле, теперішнє й майбутнє — те, що ми називаємо "часом" — це чи не найбільша загадка в історії Рента Кейсі, яку читачеві буде без сумніву цікаво, хоч і не завжди приємно розгадувати…

«Будь-яка справжня правда, будь-який точний факт завжди загубиться в купі розбитого удавання», — говорить Чак Палагнюк. «Розкажи все» — це, мабуть, квінтесенція його творчості. У цьому творі стільки реальних фактів, стільки правди, що у все, що пише Палагнюк, повірити просто неможливо.

Кетрін Кентон — актриса, ветеран Голлівуду, шлюбних церемоній та косметологічних операцій. Гейзі Куґан — вже не молода жінка, яка роками працює на міс Кентон. Але вона не прислуга, її мета полягає в іншому, а саме, як вона про себе каже, «довести до ладу весь хаос, який створює міс Кеті, поступово довести до дисциплінованості її легендарні артистичні примхи». Саме Гейзі Куґан має розказати все...

Кессі Райт, порнозірка, має намір побити світовий рекорд серійного сексу. На камеру. Упродовж одного дня. З 600 чоловіками. Чого чекають серед них у переповненій гримерці Містер 72, Містер 137 та Містер 600? Будьте певні, у цих трьох є таємні та дуже важливі причини для участі в зйомках. В очікуванні своєї черги вони мають розповісти вам безліч цікавого. Наприклад, про деякі приховані факти біографії порнокоролеви. І не тільки її. Чому вона бажає припинити свою легендарну кар’єру? Чому саме зараз? Спливають нові таємниці, напруга в кімнаті зростає… Чи встигнемо ми дізнатися, хто з присутніх — справжня дитина Кессі?..

Поланік знову шокує, і цього разу — божевільними ідеями навіть більше, ніж табуйованою лексикою. Щоб їх сприйняти, треба мати міцні нерви. Або таке саме непроникно чорне почуття гумору, як у автора. Чи, може, просто бути одним із мільйонів його фанатів? Бо ніхто краще за Чака Поланіка не вміє вмикати почуття. Не душевні, як інші, а брутально фізіологічні. У цих двадцяти трьох оповіданнях ви будете чути тріск електричного струму, відчувати в роті солоний смак крові, бачити як наяву речі, про існування яких досі й не здогадувались. Це буде знущання з життя і смерті. І зовсім трохи лірики, такої ж чорної, як і гумор. Як завжди у Поланіка.

Пенелопа Гарриґан була приголомшена, коли Лінус Максвелл, мільярдер і коханець найрозкішніших жінок, навіть не доторкаючись до неї, подарував їй неймовірні відчуття… Але невдовзі Пенні дізналась, що стала жертвою експерименту: саме на ній тестували нову секс-іграшку, яка поступила до мережі секс-крамниць «Чарівна ти». Прилад дарує жінкам неземну насолоду… та спричинює маніакальну залежність. Але чи так це погано? Чи треба чинити опір?

Колись життя Місті Кляйнман виглядало майже як казка — були перспективи, було кохання, були надії. Але життя, як завжди нагадує Палагнюк, погано пахне, у ньому завжди все колись накриється мідним тазом. Отак і у Місті — перспективи змінилися приреченістю, кохання — ненавистю, надії щезли, як роса під денним сонцем. Її чоловік на ім’я Пітер — невдаха, навіть с життям покінчити не зміг як слід і тепер лежить у комі. Саме для нього Місті і пише свій «Щоденник». Поки Пітер «вирішив здрімнути», вона записує все, що відбувається на їх острові.