Maxima Library

Іван Антонович Єфремов відомий широкому колу читачів як чудовий письменник, автор науково-фантастичних книг «Зоряні кораблі», «На краю Ойкумени» та багатьох інших творів. Але він не тільки письменник. І. А. Єфремов також чудовий учений.

Хлопчик-сирота, вихованець червоноармійської частини в роки громадянської війни, курсант мореплавних курсів, штурман, лаборант-палеонтолог, учасник багатьох наукових експедицій, гірничий інженер, кандидат (без захисту дисертації), а згодом і доктор наук — такий життєвий шлях цієї невтомної, допитливої людини.

Сповнений кипучої енергії і безперервних шукань у житті, І. А. Єфремов переносить усі риси і в свою письменницьку творчість. Його твори відзначаються сміливістю задуму і наукових припущень, влучністю спостережень і широтою узагальнень, глибоким знанням життя і любов’ю до нього, — безмежною любов’ю і до прекрасної природи і до чесних, скромних, мужніх людей.

Вірою в людину, в її всеперемагаючу силу та розум пройняті науково-фантастичні та пригодницькі оповідання, вміщені в цій книжці — «Білий Ріг», «Останній марсель», «Атол Факаофо» та «Бухта райдужних струменів».

Написані хорошою мовою, всі оповідання мають цікавий сюжет і читаються з великим інтересом.

Олександра Романовича Бєляєва справедливо вважають видатним майстром науково-фантастичного жанру. Збірник містить маловідомі, але дуже цікаві твори письменника:

«Небесний гість» (1937–1938),

Ні життя ні смерть (1926),

Замок відьом (1939),

Білий дикун (1926),

Зник острів (1935),

Сліпий політ (1935),

Рогатий мамонт (1938),

«Сезам, відчинись!» (1928),

Анатомічний жених (1940).

Іван Антонович Єфремов (1907–1972) — відомий російський радянський письменник і вчений. Людина широких інтересів і величезної енергії, він з 18 років як палеонтолог-любитель бере участь у різних наукових експедиціях (Закавказзя, Середня Азія, Якутія, Східний Сибір, Далекий Схід).

В 1935 році екстерном кінчає геолого-розвідувальний факультет Ленінградського гірничого інституту, а ще через п’ять років — у 1940 році — дістає ступінь доктора біологічних наук.

1942 року Єфремов написав свої перші науково-фантастичні і пригодницькі новели, які сподобалися О. М. Толстому “правдоподібністю незвичайного”. Відтоді вчений уже не пориває з літературною творчістю.

І. А. Єфремов — автор широко відомих повістей “Зоряні кораблі” (1948), “На краю Ойкумени” (1949), “Мандрівка Баурджера” (1953), “Серце змії” (1959), романів “Туманність Андромеди” (1957), “Лезо бритви” (1963), багатьох оповідань та інших творів.

Соціально-філософський і науково-фантастичшій роман “Туманність Андромеди” — перша в радянські й літературі спроба намалювати всеосяжну картину життя високорозвиненого комуністичного суспільства. Письменник показує різносторонньо і гармонійно розвинених людей далекого майбутнього, які керуються у своїх думках та діях високою етикою гуманізму.

Цей твір перекладено на багато мов світу.

Крім роману “Туманність Андромеди”, у книжці вміщено ряд науково-фантастичних та пригодницьких оповідань письменника.

Пригодницька повість російського письменника Віктора Михайлова «Чорна Брама» розповідає про героїчні будні радянських прикордонників-моряків, які в суворих умовах Заполяр'я пильно охороняють рубежі нашої Вітчизни.

З сторожового корабля прикордонники помітили в наших водах невідоме судно. Як згодом з'ясувалося, ворог намагайся висадити диверсанта в районі скелі Чорна Брама. Підозрілий інтерес до таємничої скелі виявляє й інший ворожий мотобот.

Радянські моряки викривають підступні плани ворожої розвідки і знешкоджують їх.