Аннотация
Кононов И. Ф. Теоретическая социология. Том 2. Современные
общества: структурыипроцессы.– Монография.
Социология сформировалась как научное отражение процесса Первой
модернизации иМодерна как особого этапа в человеческой истории. Имен-
но это с момента её формирования как отдельной науки задавало поле про-
блем и понятийную систему. Сейчас стало понятно, что первый этапМодер-
на закончился. Человечество вступает в ту реальность, которую немецкий
социолог Ульрих Бек назвалВторым модерном. В связи с этим должна изме-
ниться и социология, как на уровне проблем, так и на понятийном уровне.
Анализируются основные теории Модерна и модернизации. Модерн
рассматривается как инновационный тип общества. В таком смысле мо-
дерн будет не законченным состоянием, а постоянным движением в опре-
деленном направлении. Модерн это и есть состояние / процесс постоянной
модернизации. Для его качественного определения необходимо понятийно
ухватить не просто характеристики институционального набора определен-
ных обществ, а качество перманентных общественных преобразований.
Идейной формой их осмысления и легитимации стала идея прогресса.
Одним из аспектов перехода ко Второму модерну стал процесс глоба-
лизации. Его главная характеристика связана со становлением системытранс-
национального капитализма. Главным агентом его формирования является
транснациональная буржуазия. Глобализация обуславливает несогласован-
ность институциональной системы современного общества. Часть инсти-
тутов приобрела глобальный характер. Это, прежде всего, касается финан-
совых институтов, институтов международной торговли, институтов элек-
тронной коммуникации. Часть институтов продолжает функционировать
на уровне государств. В большинстве случав это касается политических
институтов. Часть же институтов проявила свою жизнеспособность на
региональном уровне. Это во многом касается институтов, которые обес-
печивают повседневнуюжизнь простых людей. Мыстали свидетелями воз-
никновения острого и глубокого противоречия между двумя ведущими
институтами западного мира рынком и демократией. Первый функциони-
рует в соответствии с сетевым принципом, второй территориальным. Пока
преимуществ больше на стороне рынка.
В свете этого подхода анализируются социальные системы стран со-
временного мира. К их анализу применяется методологический принцип
структурации. Предложенный Энтони Гидденсом. Главное внимание уде-
ляется структурной обусловленности общественных процессов (мобиль-
ность, конфликты, революции).
Ключевые слова: модерн, модернизация, Второй модерн, глобализа-
ция, социальная структура, социальная группа, социальная стратификация,
социальная мобильность.
Кононов І. Ф. Теоретичнасоціологія. Том2. Сучаснісуспільства: струк-
туритапроцеси– Монографія
Соціологія сформувалася як наукове відображення процесу Першої
модернізації і Модерну як особливого етапу в людській історії. Саме це з
моменту її формування як окремої науки задало поле проблем і понятійну
систему. Зараз стало зрозуміло, що перший етапМодерну закінчився. Люд-
ство вступає в ту реальність, яку німецький соціолог Ульріх Бек назвав Дру-
гим модерном. У звязку з цим повинна змінитися і соціологія як на рівні
проблем, так і на понятійному рівні.
Аналізуються основні теорії Модерну та модернізації. Модерн роз-
глядається як інноваційний тип суспільства. В такому сенсі модерн буде не
закінченим станом, а постійнимрухом в певномунапрямку. Модерн це і є
стан/процес постійної модернізації. Для його якісної визначеності треба
понятійно схопити не просто особливості інституційного набору відповід-
них суспільств, а якість перманентних суспільних перетворень. Ідейною
формою їх осмислення і легітимації стала ідея прогресу.
Одним з аспектів переходу до Другого модерну є процес глобалізації.
Його головна характеристика повязана зі становленням системи транснаці-
онального капіталізму. Головним агентом його формування є транснаціо-
нальна буржуазія. Глобалізація обумовлює неузгодженість інституційної
системи сучасного суспільства. Частина інститутів набула глобального ха-
рактеру. Це, насамперед, стосується фінансових інститутів, інститутів міжна-
родної торгівлі, інститутів електронної комунікації. Частина інститутів про-
довжують функціонувати на рівні держав. Це, перш за все, більшість полі-
тичних інститутів. Частина ж інститутів виявляють свою життєздатність на
регіональному рівні. Це багато в чому стосується інститутів, що забезпечу-
ють повсякденне життя простих людей. Ми стали свідками виникнення
гострих і глибоких суперечностей між двома провідними інститутами
західного світу ринком і демократією.Перший функціонує відповідно до
мережевих принципів, друга територіальних. Поки що переваг більше на
боці ринку.
У світлі цього підходу аналізуються соціальні системи країн сучасного
світу. До їхнього аналізу застосовується методологічний підхід структурації,
запропонований Ентоні Ґіденсом. Головна увага приділяється структурній
обумовленості суспільних процесів (мобільність, конфлікти, революції).
Ключові слова: модерн, модернізація, Другиймодерн, глобалізація, соці-
альна структура, соціальна група, соціальна стратифікація, соціальна
мобільність.
Kononov I. F.Theoretical sociology.Volume 2.Modernsocieties: structures
and processes.
Sociology emerged as a scientific reflection of the process of the First
modernization and Modernity as a special stage in human history. Namely this,
right from the moment of establishing sociology as a separate science, formed
its problem field and conceptual system. It has become clear now that the first
stage of Modernity is over. The Humanity is entering the reality which the
German sociologistUlrichBeck called SecondModernity. In this regard, sociology
should also change, both on the level of problems, and on the conceptual level.
Here analyzed the basic theories ofModernity and modernization.Modern
regarded as an innovative type of society. In this sense, Modern does not have
a completed state; it would be the constant movement in a particular direction.
Modern - this is the state / process of continuous renewal. For its qualitative
definition one should conceptually grasp not just characteristic of an institutional
set of specific societies, but quality of permanent social formations. The idea of
progress became ideological shape of their understanding and legitimation.
One of the transition aspects towards the Second modernity was the process
of globalization. Its main characteristic is associated with the formation of
transnational capitalism system. Transnational bourgeoisie is the main agent of
its formation. Globalization conditions the inconsistency of the institutional
systemofmodern society. Some institutes acquired global character. This applied
particularly to financial institutions, the World Trade Institute, the Institute of
Electronic Communications. Some institutes keep on operating at the level of
states. They are, first of all, most of the political institutions. A number of the
institutions showed their viability at the regional level. It is largely related to the
institutions that provide everyday life of ordinary people.We are witnessing the
emergence of acute and deep contradiction between the two leading institutions
of theWestern world - the market and the democracy. The first one functions in
accordance with the principle of the network, the second one - territorial. Now
the market institutions are leading ones.
In the light of this approach here examined the social systems of the modern
world. This analysis is applied on the methodological principle of structuration,
the one proposed byAnthony Giddens. It is focused on the structural conditions
of social processes (mobility, conflicts, revolution).
Key words: modern, modernization, Second modern, globalization, social
structure, social group, social stratification, social mobility.