Тут-і-тепер неможливе без там-і-тоді. Навчитися жити сьогодні — це і є «Післявчора». Героїня повісті, молода імпульсивна режисерка Кіра Буцім, саме тим і займається протягом історії, встигаючи також любити, слухати, спостерігати, дуркувати, стирати кедами асфальт великих міст, відділяти власні зерна від плевел і відчувати себе то щасливою, то нещасливою.
Родимки — це вроджені й набуті генетичні мітки, що подеколи бувають і родинними клеймами. «Родимки» — це знайомі й, водночас, нові ігри в доньки-матері, онуки-бабусі, жінки-чоловіки тощо в п’яти оповіданнях та однойменній повісті Ірини Цілик. Книжка поширюється в рамках проекту „Електрокнига”, одночасно в паперовому і в електронному варіантах.
Старий, дитина, інвалід, прибиральниця, вулична торговка, патронажна сестра… Улюблені герої Ірини Цілик — непримітні, «маленькі» кияни, що мовчки двигають на собі тягар життя, і чиї обличчя зазвичай не потрапляють у поле зору телекамер. Кожен із них з дня на день провадить свою персональну війну — за територію людяності круг себе, і їхні історії, як вихоплені авторкою з темряви лірично-щемні «короткометражки», допомагають читачеві розширити цю територію і довкола себе також.
Старий, дитина, інвалід, прибиральниця, вулична торговка, патронажна сестра... Улюблені герої Ірини Цілик — непримітні, «маленькі» кияни, що мовчки двигають на собі тягар життя, і чиї обличчя зазвичай не потрапляють у поле зору телекамер. Кожен із них з дня на день провадить свою персональну війну — за територію людяності круг себе, і їхні історії, як вихоплені авторкою з темряви лірично-щемні «короткометражки», допомагають читачеві розширити цю територію і довкола себе також.