Роман «Пан Халявський» та повість «Конотопська відьма» — кращі сатирико-гумористичні твори Г. Квітки-Основ'яненка. Завдяки своїм ідейно-художнім якостям вони давно вже стали хрестоматійними.
Немов живі постають зі сторінок роману гротескові образи паничів Халявських, невігласів у науках, але героїв на бенкетах та вечорницях.
Рідним братом їхнім здається й сотник Забрьоха з «Конотопської відьми», що ледве вміє полічити до тридцяти, а доблесть свою виявляє в каральному поході проти місцевих «відьом», що ніби вкрали дощі.
Змальовуючи в цих творах життя й побут козацької старшини XVІІІ ст., письменник викриває її нікчемність, невігластво, моральне звиродніння.
Зворушлива історія кохання лагідної красуні Марусі і палкого сміливця Василя нікого не залишить байдужим. Чи зможе їхнє щире почуття здолати перешкоди? У дивовижному світі повісті юні читачі переживуть разом з героями всі труднощі та поневіряння і дізнаються багато цікавого про нашу старовину та звичаї.
У творах, що склали збірник, письменниця осмислює магічний фольклор – оповіді, легенди, заклинання – з позицій сучасної науки, яка ставить пропоновані твори дещо осібно від інших зразків такого жанру.
В центрі уваги авторки – людина з таємницями її психіки та спадковості. Так, у повісті «Тутті» привертає увагу спроба прогнозування етичних та соціальних проблем, які можуть постати з відродженням древніх генетичних програм. А це реально, коли зважити, що вже тепер синтезовано штучний ген, а з мумії єгипетського хлопчика виділено носія спадковості…
«Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ’яненка — це сатиричний роман, у якому висміюється побут українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Автентичний текст твору був написаний Г. Квіткою-Основ’яненком російською мовою.
Оповіданням «Салдацький патрет» Квітка висміював консервативних критиків, які, не знаючи культурних потреб українського народу, не розуміючи української літератури, бралися про них говорити, принижували українське письменство. Однак значення твору не вичерпується лише тим, що письменник давав відсіч недругам української літератури – оповідання «Салдацький патрет» – своєрідний літературний маніфест, у якому Квітка-Основ'яненко порушив важливі проблеми народності мистецтва.
Класики української літератури створили низку захопливих оповідань, карколомних і мудрих, смішних і повчальних водночас. Читачі поринуть у світ української міфології і потойбіччя, де познайомляться з дивовижними фантастичними істотами. Прадавні скарби, неймовірні пригоди, страшні таємниці — усе це на сторінках нашої книжки!
До збірки увійшли найкращі твори українських драматургів XVIII–XX століть. Кожна з цих п’єс зробила вагомий внесок у становлення національного українського театру. Книжка буде цікавою як школярам, так і усім тим, хто любить українську літературу.