|
|
|
У XIV—XVI століттях українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, яке сучасники називали Литовсько-Руською державою. Ця обставина суттєво вплинула на розвиток правової культури українського, литовського, білоруського і російського народів. За шістдесят років литовський уряд тричі здійснював кодифікацію права, що було винятковим явищем для часів, коли прийняті закони залишалися чинними протягом століть. Статути 1529, 1566 і 1588 років вміщують цінний матеріал щодо характеристики соціальних, економічних і політичних відносин, суспільного і державного ладу, судової системи, галузевих норм права, які склалися на той час у Великому князівстві Литовському, в тому числі і на українських землях. Авторський проект, який здійснюється в Одеській національній юридичній академії, передбачає видання текстів трьох Статутів мовою оригіналу з їхнім перекладом сучасною українською мовою, але зі збереженням, де це можливо, граматичних форм і конструкцій староукраїнської ділової мови.
Опис першого тому. Цей том містить у собі текст першого рукописного зводу законів Великого князівства Литовського — Статуту 1529 р. За основу даного видання взято список Дзялинського. До тексту Статуту давньоруською мовою додаються текст латинською мовою, різночитання в інших списках, переклад тексту на українську мову, короткий коментар змісту Статуту, історіографічний огляд, словник і бібліографія. Переклад Статуту Великого князівства Литовського 1529 р. українською мовою здійснюється вперше.
