Закінчили Петро та Андрій семирічку й задумались. Куди податись? Андрієва бабуся та Петрова мати бубонять з ранку до вечора, щоб їхали вчитися до семінарії. Але хлопці про те й слухати не хочуть... Одного разу Петро надибав у газеті об'яву про прийом до хореографічного училища. Загорілися очі в друзів — це, видно, звідти артистів випускають! Обдуривши бабусю й матір — мовляв, згодні, їдемо до семінарії, — Петро і Андрій пароплавом рушають у Київ. Доїхали, знайшли училище. Виявляється, там вчили танцям. Але спочатку треба самим показати, до чого вони здатні. Хлопці так «показали», аж за животи комісія бралась.
Опинилися без грошей на вулиці і тут прибрав їх до своїх рук отець Порфирій. Тяжкі часи довелося пережити друзям у Печерській лаврі. Якби не відважні дівчатка Ліля й Оля, з котрими вони познайомились на пароплаві, хтозна, як склалася б доля Петра і Андрія...
