Maxima Library

Праця присвячена суспільно-політичному житті Давньоруської держави ІХ−ХІІІ ст., темі, недостатньо висвітленій у вітчизняній історіографії. Автор зосередив увагу на таких проблемах: виникнення і розвиток Давньоруської держави, еволюція її громадського життя, соціальна структура, органи державного і громадського управління, урядовці й міністеріали, мужі й дружинники, самоврядування на Русі, настання феодальних відносин у східнослов’янському суспільстві. Написана як для фахівців, так і для студентів.

Складова частина Південноруського ізвода кінця 13 - початку 14 ст., що звично публікується за Іпатіївським списком 15 ст., Київський літописний ізвод не має собі рівних в давньоруському письменстві за різноманітністю і багатством історичної інформації й надзвичайно високими літературно-художніми властивостями. Досі в науці намає єдності поглядів щодо структури і джерел цієї видатної пам'ятки. Автор висуває і розвиває думку, що Київський літопис складається в основному з великих і малих воїнських повістей, з'єднаних суто літописними статтями. Він пропонує розроблену ним структуру літопису, вказує його джерела, розкриває можливості в дослідженнях з давньоруської історії.

Розглядаються виникнення і діяльність владних органів Давньоруської держави ІХ–ХІІІ ст. Йдеться про народження й еволюцію державності, характер і особливості княжої влади, княжі двори ХІІ–ХІІІ ст., розповідається про придворних і військових службовців у Києві та Галичі ХІІ–ХІІІ ст. Описана публічна, пропагандистська діяльність княжої служби: сходження государя на стіл, династичні шлюби, придворні розваги (співці й трубадури, бенкети, рицарські герці й лови, та ін.). Розрахована на істориків і любителів старовини.