Добираючи матеріал до цієї книги, я керувався думкою, щоб зміст її акцентував увагу читачів на кількох, на мій погляд, питаннях. Насамперед я хотів подати портрети бодай кількох з найвидатніших творців літератури 20-х років на чолі з Миколою Хвильовим і цим допомогти читачам відчути запах тих неповторних років. Подруге, не меншого значення я надавав і надаю творцям літератури, які змушені були, від 1921 року починаючи, жити і творити поза межами рідного краю. Звідси цикл літературних портретів письменників українського закордоння та спроба систематизації літературного життя поза межами батьківщини.
Ці реальні факти літературного життя "времени лютого" підказали мені концепцію двоколійности українського літературного процесу пореволюційної доби. Вивчаючи літературні факти піся 1920 року, я прийшов до пенеконання, що єдиний у державних межах, хоч і багатовиявний у формах і стилях літературний процес доби незалежної Української Народної Республіки (1917-1920) через лихоліття нашого часу пішов від 1921 року двома шляхами: 1) літературний процес в УРСР і 2) літературний процес поза її межами. Цю свою думку я висловлюю в кількох статтях, що їх читач знайде у цій книзі.
