|
|
|
У книжці всесвітньо відомого австрійського письменника йдеться про запаморочливу кар’єру політичного діяча, що, почавши зі скромної депутатської посади, досягає вершин могутності, не служачи ні людям, ні ідеям, а тільки насолоджуючись п’янким відчуттям влади, можливістю гратись людськими долями. Кожен політик — хамелеон, переконує автор, задля влади як самодостатньої мети він обстоюватиме які завгодно погляди, миттю зрікаючись їх, тільки-но зміниться ситуація.
"Десять років на сцені світової історії, чи, радше, на задній сцені стоять одна проти одної дві постаті — Наполеона й Фуше — пов’язані долею всупереч взаємному інтуїтивному спротиву... Наполеон ... знає, що ніде не знайде такого блискавичного розуміння, ніж у тому тверезому, ясному й виразному шпигунському погляді, де все, мов у дзеркалі відбите; ніж у того роботящого, однаково прихильного до зла і добра політичного таланту, якому, аби стати довершеним служником, бракує єдиного: безумовної відданості, вірності".
