1942 рік. Доля Енн Келловей уже чітко окреслена — вона заручена з Джерардом Ґодфрі й упевнена, що буде щасливою. Але за кілька тижнів до весілля Енн вирішує разом зі своєю подругою дитинства Кітті піти на фронт медсестрою. Там, на Бора-Бора, вона зустрічає солдата Вестрі Ґріна, і їхня дружба переростає в справжнє кохання. У покинутому бунгало, де колись творив один знаний митець і яке тубільці вважали за прокляте місце, закохані створюють власний маленький світ посеред кривавих баталій. Війна закінчиться, і цим двом доведеться повернутися до колишнього життя й зробити вибір — якщо їм ніщо не завадить бути разом.
Через багато років уже бабусі Енн надходить лист від незнайомки, який повертає її в ті часи. Та чи матиме ця історія щасливий кінець?
Ніколлз Д.Ми / Девід Ніколлз ; пер. з англ. Ю. Костюк. — X .: Віват, 2018.-384 с.ISBN 978-966-942-496-9 (укр.)ISBN 978-0-340-89699-0 (англ.)
Чи можуть люди, які одне одному геть не підходять, прожити разом ціле життя? Чи обов’язково якоїсь миті вони стануть перед межею, за якою — розлучення? Чи можна налагодити контакт із уже дорослим сином, який тобі зовсім не довіряє? До чого треба вдатися, чого зазнати, щоб син тебе «почув» і вибачив? Чи зможе так зване Велике турне стати шляхом до примирення? А що, як дорогою до рідних тобі зустрінеться інша жінка? Це дуже добра, оптимістична книжка про кохання, про батьків і дітей, про різні характери й погляди на життя, про коротку мандрівку — і про довгу дорогу до себе…
Написана на основі найновіших досліджень книжка «Таємне життя розуму» Маріано Сіґмана пропонує революційне бачення ролі нейронауки в нашому житті, розкриваючи таємничі процеси, що відбуваються в мозку і визначають, як ми навчаємося, мислимо, відчуваємо і мріємо. По двадцяти роках дослідження внутрішніх механізмів людського мозку доктор Сіґман обстоює унікальний погляд. За допомогою досягнень фізики, лінгвістики, психології, педагогіки й інших дисциплін він намагається пояснити, чому в людей, що розмовляють кількома мовами, рідше розвивається деменція, як новонароджені, ще не вміючи говорити, розрізняють добро і зло, а також як «прочитати» думки пацієнтів у вегетативному стані, розшифровуючи показники активності їхнього мозку.