ма, что дремала несколько лет, вновь пробудилась ото сна, уничтожая своей ненавистью все живое.<br />
Фея, оказавшись во дворце, узнала истинные мотивы демона, которые он скрывал под маской добродетели.<br />
Олимп пал, избавившись от тирании богов.<br />
Жизнь и Смерть объединились для создания новой эры. Но для всего нужна соизмеримая жертва.<br />
Только любовь феи сможет победить зло, но успеет ли демон завоевать ее сердце, пока не стало слишком поздно?</p>
" class="bookcover shadow hasTitle" height=120px src="/covers/b598001_0.jpeg" border=0 />
У вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між братами-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети - «з отарою блукали й пастухи». З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою? Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу.