Maxima Library

«Pan Tadeusz», чи повністю — «Пан Тадеуш, або останній наїзд в Литві. Шляхетська історія 1811–1812 років в дванадцяти книгах, писана віршами» — найзначніший твір Адама Міцкевича, епічна поема, написана у 1832–1834 роках у Парижі, де поет жив в еміграції, і видана там же в 1834 році.

Головні герої поеми, Тадеуш і Зося, представники двох шляхетських родів, що конкурують між собою — Сопліци та Горешки. Поема з романтичної ідилії (зразком для якої була ідилія Гете «Герман і Доротея») переростає у широку епічну картину, яка поєднує побутову, військову, любовну і патріотичну лінії.

У поемі настільки правдиво і докладно відтворені картини життя, побуту і звичаїв польської та литовської шляхти (опис полювання, бенкетів, свят, звичаїв), що ще за життя автора вона отримала характеристику «Енциклопедія польського життя».

Неперевершений переклад українською здійснив великий поет Максим Тадейович Рильський.

Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст — пішов із життя у неповних 28 років. Л ише одна книжка була видана за життя поета. А ле вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до Украïни, ïï безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Д ержавну премію України імені Т. Шевченка.

До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.

Ця поема-легенда писалася ще в 50-і роки минулого століття письменником, закоханим у прадавню історію українського народу, служінню якому він присвятив усе своє подвижницьке життя. За свою щиру любов до національної історії й культури, за вболівання про свій народ він на довгі роки опинився в гулагівських таборах, а його історичні романи, вірші, поеми і, зокрема, поема-легенда «Анти» — в загребущих руках кадебістів. Тільки в 1990 році вона була повернута авторові. Але видати її за життя він так і не зміг. Тільки тепер коштом родини Хименків вона виходить у світ.

Творча спадщина Б. Грінченка, П. Тичини і М. Рильського збагатила скарбницю української та світової літератури. У поезіях, які увійшли до збірки, відображаються теми любові до Батьківщини; оспівування краси природи рідного краю, захоплення силою та міцністю духу українців.

Когда в начале века Марина Цветаева назвала Ахматову «Анной Всея Руси», даже самые благожелательные критики увидели в этом экзальтированное преувеличение. Но вот век кончился, и оказалось, что Цветаева не ошиблась: согласно опросу, проведенному Российским институтом социальных и национальных исследований, Анна Ахматова вошла в составленный мнением народным список самых выдающихся деятелей русской литературы XX века, в первую его десятку: вслед за Блоком и наряду с Есениным и Солженицыным.

Чи є сьогодні інший грузинський автор, котрий із таким глибоким знанням матеріалу, таким болем і доброзичливістю розповідав би про дивовижну землю Абхазії, про її жителів, їхні характери, взаємини, побут? Людина, яка внаслідок спровокованої Росією братовбивчої війни втратила ВСЕ. Однак зберегла непідробну відданість абхазькій землі, прихильність до людей, які жили і, на щастя, ще живуть на ній.

Книга о жизни военно-морских курсантов, о верности, о долге, о дружбе и любви. Работа в море, рассказы старших офицеров о подвигах, о своих юношеских годах — все окрашено романтическим видением, характерным для юных моряков.

Можно заставить себя посмотреть скучное кино. Можно через силу проглотить какую-нибудь «полезную» дрянь. А вот стихи по заказу не пишутся. Они вообще все реже пишутся. Я о лирике. Как будто внутри сломалось важное колесико. Что ж, тогда перечитаем написанное.

Гомерівський епос складається з двох епопей — «Іліади» і «Одіссеї». Головний герой «Іліади» — Ахілл. Гнів Ахілла, якого образив верховний вождь Агамемнон, — основний мотив, що організує сюжетну єдність поеми. Картини героїчних двобоїв чергуються з картинами мирного життя в обложеній Трої, а також з не позбавленими гумору сценами суперечки богів на Олімпі.

Цей епос, перекладений багатьма мовами світу, вийшов далеко за межі національного грецького письменства і завдяки своїм художнім достоїнствам та історичній цінності зайняв почесне місце в скарбниці світової літератури.

«Магомет и Хадіза» — поэма Пантелеймона Кулиша, вариация на арабскую тему. Впервые напечатана отдельным изданием в 1883 году во Львове. Автограф до наших дней не дошел.

Упродовж тривалого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса (1938—1985) повертається до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав. Творчість митця є помітним явищем української та світової літератури, усього нашого суспільного життя. Непересічний талант поета, його трагічна доля, відчайдушна боротьба за національну незалежність, відродження духовності, історичної пам’яті українського народу, сміливі виступи проти комуністичної ідеології викликають великий інтерес до особи митця, до його поетичних творів.

До книги ввійшли вірші зі збірок «Зимові дерева» (1970), «Весе­лий цвинтар» (1971) та «Палімпсести» 1977).

Передмову написав син Василя Стуса — Дмитро Стус.

ISBN 978-966-03-5461-6 (Шкільна б-ка укр. та світ. літ-ри)

ISBN 978-966-03-7451-5

© Д. В. Стус (правонаступник), 2016

© Д. В. Стус (правонаступник), передмова, 2016

© Л. П. Вировець, художнє оформ­­лен­ня, 2016

© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2010

Книжка відомого українського поета німецького походження Освальда-Еккарда Бурґгардта, відомого під псевдонімом Юрій Клен, про гурток українських поетів, що отримали назву "неоклясиків": Михайла Драй-Хмару, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Максима Рильського. Твір містить зокрема і їхні вірші, та уривки листів Драй-Хмари зі сталінських концтаборів. Видана 1947-го року у Мюнхені.

«Вітрила» — друга збірка поезій молодої поетеси Л. Костенко. Книга складається з ліричних віршів, в яких автор правдиво і щиро оспівує красу рідного краю велич людини-трудівника, глибину прекрасного людського почуття — кохання.

Є в книзі поема-казка. Цікава за своїм сюжетом, написана в глибоко народному плані, казка в хороших алегоричних образах звеличує красу людської душі, гнівно картає двоєдушних, злих людей, показує, що краса людини — це її діла.

До сьомого тому видання творів Миколи Гоголя у семи томах увійшли глави історичного роману «Гетьман», перша редакція повісті «Тарас Бульба» у перекладі Василя Шкляра, вибрані статті та матеріали, зокрема народні пісні в записах письменника.

Національна Академія наук України

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2012 року

© Т.В. Михед, переклад, 2012

© В.М. Шкляр, переклад, 2012

© П.В. Михед, Т.В. Михед, коментарі, 2012

© НВП «Видавництво “Наукова думка” НАН України», дизайн, 2012

⠀⠀ ⠀⠀

В компиляцию входят драматические произведения Пушкина.

Рекомендовано для средней школы.

Иллюстрации А. И. Кравченко.

⠀⠀ ⠀⠀

⠀⠀ ⠀⠀

Fb2-адаптация Pdf-копии книги, выпущенной столетие назад, в далёком 1923 году. Текст поэмы, в ней напечатанный, местами весьма отличается от считающегося классическим текста (и звучит, пожалуй, что лучше).

В том издании впервые представлен был окончательный, ставший каноническим, вариант великолепных иллюстраций А. Н. Бенуа к поэме о несчастном Евгении и Петербургском наводнении.

Текст книги воспроизведен дословно, но для удобства читателя приведён в полное соответствие с современными транскрипцией и орфографией.

Качество иллюстраций по возможности сохранено.

⠀⠀ ⠀⠀

Отобранные для этого сборника стихотворения Ли Бо уже публиковались в книге «Китайский поэт Золотого века. Ли Бо: 500 стихотворений» (2011), но прошли годы, и в жажде поэтического созвучия, преодолевающего возникающий порой диссонанс национальных культурных традиций, переводчик заново проверил и отшлифовал их, стремясь к более точному соответствию перевода как оригинальному тексту, так и его художественной ауре, ища возможность выйти за пределы текста – к энергетике стиха как максимально возможного адеквата поэзии Ли Бо.

Сборник сопровождается китайскими оригиналами, однако нацелен не только на специалистов-филологов, он будет интересен всем любителям поэзии.

Григорий Дашевский (1964-2013) был филологом-классиком, литературным критиком, переводчиком, но прежде всего – поэтом. За три десятилетия он написал немного, однако для читателей современной поэзии каждое его стихотворение становилось событием. Несмотря на принципиальное неприятие Дашевским утешительной, терапевтической функции литературы, его стихи обладают спасительным качеством, они рассказывают об одиночестве человека и его общности с другими, находят новый язык для описания жизни в присутствии смерти.

В книгу включены стихотворные произведения Дашевского из четырех составленных самим автором сборников и посмертно изданного собрания стихотворений и переводов.