Maxima Library

Лінія життя людини є прямою, однак, потрапивши в замкнений простір острова, вона може перетворитися на коло чи своєрідну спіраль. Грецький археолог Дукареліс двічі потрапляє на Куфонисі, всіма забутий острівець посеред кікладського розмаїття, на якому його життя поєднається з долею трьох жінок. Він намагатиметься зв’язати розірвану нитку власної історії для того, щоб вирватися з колоподібного блукання лабіринтом сучасності, віднайти втрачену рівновагу та зрозуміти себе, адже першим кроком зради завжди є зрада самого себе. Паралельно він повинен розплутати клубок, що поєднує археологічні знахідки, адже знання минулого допомагає збагнути причини, що призводять до сучасного стану справ. Та чи можна лишитися переможцем у змаганні, коли твоїм суперником є Час?  

Автор книги рассказов о деревне Владимир Топорков никогда не отрывался от той почвы, которая его взрастила и вывела в люди и за которую он в ответе в прямом смысле слова, так как является уже много лет первым секретарем райкома в Липецкой области. Село Доброе подарило писателю и первые вдохновения, и постоянные жгучие раздумья о преобразовании современной сельской жизни, о путях хозяйствования на земле. Все это нашло отражение в простых по форме, но ярко достоверных, а порой глубоко задушевных рассказах писателя.

Жан Жене (1910–1986) — чи не найодіозніша фіґура серед загалу французького письменства XX сторіччя. Як писав один із дослідників творчості письменника: «Розкішнішої прози, ніжу Ж. Жене, годі знайти, не існує агресивніших п'єс, ніж у нього, я не читав поетичніших і жахливіших творів, ніж його».

«Щоденник злодія» — найвідоміший твір Жана Жене.

«Зрада, крадіжка та гомосексуалізм — ось головні теми цієї книжки», — пише про неї сам автор.

Cet ouvrage a été publié dans le cadre du Programme d'Aide à la Publication «SKOVORODA» de l'Ambassade de France en Ukraine et du Ministère français des Affaires Etrangères.

Це видання було здійснене в рамках Програми сприяння видавничій справі «СКОВОРОДА» Посольства Франції в Україні та Міністерства закордонних справ Франції.

Тео Декер — реальний, а не казковий хлопчик, що вижив. Друг кличе його Поттером, та це звучить гіркою іронією. Єдине диво у житті хлопця, чия мати загинула в нього на очах, — украдена з галереї картина з яскравою пташкою: щиглем, назавжди прикутим до жердини. Та на відміну від птаха, Тео не бачить сенсу вирватися з полону свого життя-катастрофи. Події, які вирують навколо нього, дивовижний і жорстокий світ — лише тло для історії його душі, зацикленої на жахливому моменті дитинства. І єдине, що здатне повернути його до розуміння абсолютної цінності життя, — це безсмертна краса тих небагатьох речей, які варто рятувати навіть із полум’я.

Колись життя Місті Кляйнман виглядало майже як казка — були перспективи, було кохання, були надії. Але життя, як завжди нагадує Палагнюк, погано пахне, у ньому завжди все колись накриється мідним тазом. Отак і у Місті — перспективи змінилися приреченістю, кохання — ненавистю, надії щезли, як роса під денним сонцем. Її чоловік на ім’я Пітер — невдаха, навіть с життям покінчити не зміг як слід і тепер лежить у комі. Саме для нього Місті і пише свій «Щоденник». Поки Пітер «вирішив здрімнути», вона записує все, що відбувається на їх острові.

Рейнальдо Аренас (1943–1990) — один из наиболее ярких кубинских писателей второй половины XX в.

Роман «Швейцар» написан в 1984–1986 гг. В центре повествования судьба кубинского эмигранта Хуана, обосновавшегося в США. После долгих мытарств герой романа становится швейцаром в одном из небоскребов Манхэттена. Новая работа коренным образом меняет жизнь Хуана и его представления о «благодатной американской земле». Перед швейцаром проходит целая галерея жителей престижного нью-йоркского района. Все они весьма странные люди, часто связанные между собой запутанными отношениями и стремящиеся втянуть кубинца в свои интриги. Хуан наблюдает за ними с недоумением и часто с ужасом. Мир огромного американского города остается для него чужим.

Роман Рейнальдо Аренаса интересен не только увлекательным сюжетом и блестящими наблюдениями автора. Писатель стремится видеть в обычной жизни неординарные, драматические черты. Он создает художественный мир, основанный на острых переживаниях, активно включает в сферу литературы немыслимые в ней прежде вещи, поэтизирует насилие и страдания. Стиль романа отличают изысканный литературный язык, восходящий к кубинской поэтической традиции, и достаточно злая ирония.

Він має все — дружину-телеведучу, красуню-коханку, бізнес на бюджетних грошах, впливових друзів та партнерів. Він — типовий представник так званого «бомонду» чи то «еліти». Однак українцям завжди були притаманні природний скепсис та іронія. Саме завдяки цим якостям головний герой роману «Щоденник моєї секретарки» стає діґґером — подорожуючи таємними коридорами влади та грошей, він не забуває фіксувати для нас із вами правдиву картину того, що відбувається там. Але одного разу світ навкруги раптом починає руйнуватися — настає час великого бізнесового та політичного переділу, гаряче літо 2004-го…

Історію пристрасті – як пік приватної насолоди й водночас невидимий, але прямий шлях до трагедії багатьох – вона розкриває з не меншою скрупульозністю, ніж розкрила історичну драму в попередньому романі «Солодка Даруся». Літописець полюсів людського життя – легального й прихованого – Марія Матіос у «Щоденнику страченої» демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднано сюжет і потік свідомості, дефективність розповіді і новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.

Для Магдалени світ зруйнувався тієї миті, коли її чоловік оголосив, що має коханку – молоду, вродливу, успішну. Гранітна плита, яка була дахом її старого світу, впала… та не прибила, а, навпаки, вивільнила Магду. Та щоб усвідомити це, спочатку треба було дістатися дна… Учорашня сіра миша зі зболеним поглядом перетворилася на жінку, яку вона бачила вві сні, – красиву, впевнену, владну… Мавку, яка вміє зачаровувати чоловіків та розбивати їхні серця – але у власне не впускати нікого. Та життя плете свої візерунки, і одного разу два шляхи, яким долею судилося бути одним, зійшлися… Та не все так просто. Бо кохання може стати оманою.

„Щиглецът“, литературно събитие от световна величина, преплита съдбата на магнетична картина с драматичното израстване на един млад човек.

Вярата в красивото и една нежна, самотна любов срещу свят, изпълнен с предателства, дрога, измами и убийства.

„Щиглецът“ е изключително рядко литературно събитие, прекрасно написан роман, който говори както на ума, така и на сърцето.

„Поразително. Великолепна, достойна за Дикенс книга, съчетаваща като в симфония разказваческите умения на Дона Тарт в едно възхитително цяло“

„Удивително постижение.“

Всяка нова книга на Дона Тарт, забележителна във всяко отношение фигура в света на американската литература, се смята за събитие, тъй като тя издава по едно заглавие на десет години. Последният й роман „Щиглецът“ – несъмнено литературно събитие от световна величина – е мрачна, динамична и вълнуваща история, достойна за Дикенс (както отбелязва и критиката), историята на един млад мъж, загубил рано майка си в терористичен атентат, израстване сред тайните и сенките на антикварно магазинче в Ню Йорк и фалшивия, лекомислен блясък на Лас Вегас.

Тио Декър тръгва по трудния си път, съдбоносно преплетен с историята на мистериозно изчезнала картина. Магнетичната картина се превръща в единствена опора за него, но и го въвлича във враждебен, престъпен свят. Тио се сблъсква с човешката студенина, продажност и алчност, но опознава и добротата, любовта и приятелството. От елегантните салони на Парк Авеню в Ню Йорк, от загадъчния, пленителен, но и опасен свят на антикварните магазини и търговията с антики съдбата го отпраща сред студения, измамен блясък на Лас Вегас.

Дрога, убийства и измами, една нежна и самотна любов, страх и отчаяние, кървави преследвания в живописния Амстердам – такова е болезненото израстване на младия герой, пленник на капризите на съдбата. Но самотните му лутания не успяват да унищожат вярата в красотата и вечността, в изкуството, надмогнало мимолетните човешки страсти и амбиции.

Романът печели наградата „Пулицър“ за 2014 г. за художествена проза и се радва на изключителен интерес от страна на публиката и критиката. Книгата е описана от журито като „красиво написан роман за съзряването, с изключително добре обрисувани образи“. „Книга, която вълнува ума и докосва сърцето“, добавят членовете на журито.

Елена Некрасова — новое имя в современной прозе, уже признанное литературной критикой и читателями. «Щукинск и города» — ее вторая книга, интеллектуальный остросюжетный роман-путешествие. В романе переплетается множество тем: фермерские будни Арканзаса и шокирующие интернет-дневники, шумный Нью-Йорк и тайны провинциального городка Щукинска, современные масоны… и одинокое привидение, которое почему-то не забирают на Тот Свет.

Как в калейдоскопе, сменяют друг друга Вена, Одесса, Москва, Тольятти. «Щукинск и города» наполнен обещаниями встреч в городской толпе, которые оборачиваются для кого любовными отношениями, для кого истинным кошмаром, а кому-то помогают обрести самого себя.

Роман, который лауреат Пулитцеровской премии Донна Тартт писала более 10 лет, — огромное эпическое полотно о силе искусства и о том, как оно — подчас совсем не так, как нам того хочется — способно перевернуть всю нашу жизнь. 13-летний Тео Декер чудом остался жив после взрыва, в котором погибла его мать. Брошенный отцом, без единой родной души на всем свете, он скитается по приемным домам и чужим семьям — от Нью-Йорка до Лас-Вегаса, — и его единственным утешением, которое, впрочем, чуть не приводит к его гибели, становится украденный им из музея шедевр голландского старого мастера.

Герой повести Аркадия Шугаева — неисправимый авантюрист, с азартом и без колебаний пускающийся во всякое новое предприятие, будь то добыча раков на продажу или экспедиция в Крым за кактусами, доходный книжный бизнес или женитьба, переезд в другую страну или сексуальное приключение на боевом посту.

Это легкая, смешная, захватывающая (и что примечательно — вполне правдивая!) история, полная неожиданных поворотов и интересных остроумных зарисовок о нашей жизни.

Книга продолжает дневниковые скрижали романа "Ханаанские хроники", яркость которого была отмечена как в России (лонг-лист русского "Букера" за 1998 год), так и на родине автора - в Израиле. Незримая для случайного и поверхностного взгляда "внутренняя история" современного Израиля прихотливо отражается в жизнетворческих перипетиях частной жизни известного русскоязычного литератора. Разрабатывая эго-документальность письма, автор приоткрывает занавес над малознакомыми сюжетами художественной и литературной богемы русской диаспоры своей страны, предлагает повествование откровенное и пристрастное, порой ядовитое и неизменно кровоточащее. Это уникальная книга о людях, событиях, исторических перспективах и перипетиях личной судьбы.

Однажды летом девочка нечаянно вышла из сада на берег реки и исчезла… По следам на земле, убедились, что она пошла к крутому берегу реки. Здесь следы терялись… Не было никакого сомнения, что она оступилась, упала в воду и утонула. Так решили все…

Будущее до неузнаваемости изменило лицо Петербурга и окрестностей. Городские районы, подобно полисам греческой древности, разобщены и автономны. Глубокая вражда и высокие заборы разделяют богатых и бедных, обывателей и анархистов, жителей соседних кварталов и рабочих разных заводов. Опасным приключением становится поездка из одного края города в другой. В эту авантюру пускается главный герой романа, носитель сверхъестественных способностей.