Maxima Library

Пригодницька повість російського письменника Віктора Михайлова «Чорна Брама» розповідає про героїчні будні радянських прикордонників-моряків, які в суворих умовах Заполяр'я пильно охороняють рубежі нашої Вітчизни.

З сторожового корабля прикордонники помітили в наших водах невідоме судно. Як згодом з'ясувалося, ворог намагайся висадити диверсанта в районі скелі Чорна Брама. Підозрілий інтерес до таємничої скелі виявляє й інший ворожий мотобот.

Радянські моряки викривають підступні плани ворожої розвідки і знешкоджують їх.

В. І. Ардаматський (1911) відомий молодим читачам своїми творами «Вони живуть на землі», «В польоті!», «Небезпечний маршрут», «Я 11–17…» та ін.

В пригодницькій повісті «Операція-відповідь» письменник розповідає про героїчну роботу радянських розвідників.

Події повісті розгортаються в післявоєнному Берліні. Західноберлінське радіо сповістило про втечу молодого радянського офіцера в Західний сектор Берліна. Як згодом з’ясувалося, радянський офіцер насправді був підступно викрадений американською розвідкою. Встановивши цей факт, радянська контррозвідка підготувала операцію-відповідь. Починаються небезпечні пригоди основного виконавця операції та його помічників.

Твір викриває підлі дії американських імперіалістів.

«Катріона» — продовження роману «Викрадений», що вийшов у «Молоді» в 1960 році.

В романі «Катріона» розповідається про дальші пригоди Давіда Бальфора у себе на батьківщині і за кордоном, а також про його відносини з Джеймсом Мором — сином відомого Роб-Роя, та його дочкою Катріоною.

В цій повісті автор відтворив один з епізодів боротьби негрів Кенії за незалежність — повстання проти англійських колонізаторів, яке відбулось у 1952–1956 рр. і було жорстоко придушене. Письменник змальовує яскраві картини боротьби повстанців мау-мау, розкриває мужність борців за незалежність Кенії. В центрі повісті — доля двох друзів з протилежних ворогуючих таборів — Антоні Райта та Джомо Карумби. Захищаючи свободу та незалежність африканського народу вони потрапляють у концтабір. Та за допомогою повстанців друзі тікають з табору та поповнюють лави борців за визволення Кенії.

Радянському читачеві добре відомі воєнно-пригодницькі твори Олександра Остаповича Авдєєнка «Над Тисою» і «Гірська ріка». Нова повість «Дунайські ночі» продовжує і завершує сюжетні лінії цих повістей і разом з тим є самостійним твором.

Повість присвячена радянським контррозвідникам, що викривають велику змову проти країн соціалістичного табору.

Автор розповідає про мужність і героїзм радянських людей, що живуть у прикордонній зоні нашої Батьківщини і самовіддано захищають інтереси миру та соціалізму.

«Юпітер з павою» — пригодницька повість молодого чеського письменника Павела Гануша — користується великою популярністю серед чеських читачів.

Цей твір відзначено на конкурсі, проведеному Чехословацькою Спілкою молоді, видавництвом «Млада фронта» і Спілкою чехословацьких письменників до десятих роковин з дня заснування ЧСМ.

Герої повісті — відважні, винахідливі люди, співробітники чехословацьких органів безпеки — викривають і знешкоджують шпигунську групу, що намагається розгорнути свою злочинну діяльність на території соціалістичної Чехословаччини.

На слід керівників цієї групи наводить стара римська монета «Юпітер з павою».

Українською мовою повість видається вперше.

«Пригоди на Шостому континенті» — захоплююча повість про експедицію італійських вчених на дно Червоного моря. Про цю експедицію вже розповідалося в цікавому кінофільмі «Голубий континент», який демонструвався і в Радянському Союзі. Вивчаючи життя моря, учасники експедиції розкривають різні таємниці, з ними трапляється багато несподіваних, часом дуже небезпечних пригод.

Повість документальна, автор книги сам брав участь в експедиції.

Сучасний польський письменник Едмунд Нізюрський — автор багатьох різноманітних за тематикою і змістом творів. Деякі з них уже відомі українському читачеві — останніми роками в перекладі на українську мову видано збірку оповідань Е. Нізюрського «Підлиза» (видавництво «Молодь») та «Книгу про бешкетників» (Дитвидав). В обох цих книгах розповідається про життя дітей у сучасній Польщі, про польську школу.

«Пристань Ескулапа» — твір зовсім іншого напрямку. Це захоплююча пригодницька повість про роботу польської міліції. В ній автор вводить читача в світ працівників науки, де ще є чимало пережитків минулого і різних суперечностей, які використовує спритний злочинець, що намагається викрасти важливу наукову працю.

Нова повість Володимира Савченка, автора уже знайомих читачеві науково-фантастичних творів «Чорні зорі», «Дивна планета», «Пробудження професора Берна» та ін., присвячена проблемам часу, матерії і простору. Герої її — люди не такого вже й далекого майбутнього. По-різному ставляться вони до описаних у повісті драматичних подій, по-різному складаються їхні долі. Спільна у них — мета: добути нові знання для людства.

Про мужність дослідників, про їхні шукання, помилки і відкриття розповість читачам ця повість.

Олександра Романовича Бєляєва справедливо вважають видатним майстром науково-фантастичного жанру. Збірник містить маловідомі, але дуже цікаві твори письменника:

«Небесний гість» (1937–1938),

Ні життя ні смерть (1926),

Замок відьом (1939),

Білий дикун (1926),

Зник острів (1935),

Сліпий політ (1935),

Рогатий мамонт (1938),

«Сезам, відчинись!» (1928),

Анатомічний жених (1940).

Доповнення вітаються!

…Збагнувши, що капіталізм на Землі незабаром остаточно загине, імперіалістична верхівка надумала переселитися на іншу планету. Втікачі довго блукають у космосі, зазнають багатьох небезпечних пригод, поки їм, нарешті, вдається висісти на Венеру… А що їх чекає тут?

Про цю незвичайну міжпланетну подорож розповідає в своєму науково-фантастичному романі “Стрибок у ніщо” талановитий російський радянський письменник Олександр Бєляєв. Докладніше про цей твір та його автора читайте в післямові.

Російський вчений Феклістов, засланий за революційну діяльність царським урядом у Сибір, знаходить у тайзі величезні поклади рідкісного металу.

Не бажаючи, щоб ці скарби потрапили до рук пригноблювачів, він залишає своїм нащадкам зашифрований заповіт. І ось уже в наш час по слідах старого мисливця вирушає експедиція. Безліч небезпечних пригод довелося пережити її учасникам, поки вони досягли заповітної мети.

Автор роману Рудольф Лускач — чеський письменник, який багато років працював у Радянському Союзі — з любов'ю розповідає про чарівну природу Сибіру, про величезні зміни, що сталися тут за роки Радянської влади, показує чесних і мужніх людей, життя яких завжди буде хорошим прикладом для молоді.

У пригодницькій повісті “Веста” не знає пощади” відомий польський письменник Микола Козакевич викривав підступні дії ворогів нової Польщі, які намагаються підірвати економіку країни.

Добре замаскована банда старається вивезти за кордон якнайбільше коштовностей.

Таємничий жорстокий ворог нещадно розправляється з усіма, хто може навести на слід злочинців. Молоді працівники міліції, яким доводиться стикатися з багатьма несподіванками, натрапляють на цей слід, долаючи перешкоди, розплутують його і викривають банду.

Дія роману відомого сучасного болгарського письменника Марка Марчевського «Острів Тамбукту» відбувається в роки другої світової війни. Герой твору — молодий болгарин, тікаючи від переслідувань фашистів, змушений залишити батьківщину. Він наймається на роботу до англійця-плантатора. Під час подорожі корабель зазнав катастрофи, і герой твору разом з кількома супутниками потрапляє на невідомий острів, жителі якого зовсім не знають цивілізації.

Білих людей чекає безліч небезпек. Але чесний, сміливий юнак-болгарин зумів знайти спільну мову і подружити з тубільцями.

Про цю дружбу, про боротьбу тубільців проти імперіалістичних загарбників, що проникли й сюди, читач дізнається, прочитавши цей цікавий роман.

В цій книзі вміщено дві повісті талановитого російського письменника Григорія Микитовича Гребньова: “Втрачений скарб” та “Інший світ”.

…Існує легенда, що чотири століття тому Іван Грозний сховав у невідомому місці бібліотеку своєї бабусі — неоціненну книжкову скарбницю, вивезену з осадженого турками Константинополя. Визначні вчені і відчайдушні авантюристи не раз пробували знайти її, але безуспішно. В наші дні цією справою зайнявся міжнародний антикварний трест. Завдання розшукати зниклий скарб і викрасти його з Радянського Союзу дістали двоє: пройдисвіт Кортец і син білоемігранта князь Бєльський. Про їхні пригоди в нашій країні, про сміливість і винахідливість бригадмільця Вані Волошина та студентки Тасі, про цікаві знахідки в Новгородському музеї-монастирі розповідається в пригодницькій повісті “Втрачений скарб”.

З науково-фантастичної повісті “Інший світ” читач дізнається, як напередодні першої світової війни петербурзькі геологи, що працювали на Далекому Сході, знайшли біля підніжжя вулкана, під шаром застиглої лави, дивне маленьке місто, накрите непроникним прозорим ковпаком. Де воно взялося в горах Корякського півострова?

Невтомні дослідники відповіли на це і на інші питання, пов’язані з цікавою знахідкою.

Доповнення вітаються!

Події, зображені в романі відомого англійського письменника Роберта Льюїса Стівенсона (1850—1894) «Викрадений», розгортаються в Шотландії середини XVIII століття. Герой роману, молодий шотландець Давід Бальфор, якого дядько продав на торговий корабель, щоб позбутися спадкоємця, після корабельної катастрофи потрапляє в чужі краї. Ще на кораблі юнак познайомився і подружив з хоробрим і енергійним шотландцем Аланом Бреком Стюартом, якого переслідують англійські власті. Друзів зріднила спільна доля: обидва вони змушені вести життя втікачів у гірській Шотландії, сповнене надзвичайних пригод і небезпек, про які й розповідається в романі.

Дальша доля Давіда Бальфора показана в романі цього ж автора «Катріона» …

Художнє оформлення М. Я. Штаєрмана

Документальна розповідь керівника перших українських експедицій на Тянь-Шань.

Рей Бредбері — найвидатніший сучасний американський письменник-фантаст. Радянські читачі знають його по відомій книзі «451° за Фаренгейтом».

«Марсіанська хроніка» — новий фантастичний твір письменника.

Що могло б статися з планетою Марс, коли б її почали «освоювати» американці? У своєму творі автор робить спробу відповісти на це запитання. Перед читачем розгортаються похмурі картини загибелі прекрасної марсіанської цивілізації, високої стародавньої культури. Поступово на планеті вимирають усі її мешканці.

Виступаючи проти расової дискримінації, проти імперіалізму янкі, проти мертвотної механізації в капіталістичному суспільстві, письменник ніби застерігає людство: ось до чого може призвести політика і мораль імперіалізму.

«Атомний вогонь над океаном» — повість, присвячена найважливішій проблемі сучасності — боротьбі прогресивного людства проти загрози атомної війни.

Автори повісті, письменники Німецької Демократичної Республіка, переносять читача в американське атомне місто — центр, у якому вчені працюють над проблемою керованої ядерної реакції. Та їхні наукові відкриття попадають до рук мілітаристів з Пентагону. Сфальсифікувавши результати досліджень, бізнесмени починають трубити про «чисту», нібито позбавлену радіоактивності бомбу і організовують у районі Тихого океану випробування її, від якого неминуче загине багато тубільців з островів. Але ця спроба не вдається. Ціною власного життя молодий учений знешкоджує жахливу зброю. Прихильники миру чесні люди — вчені, робітники — викривають підступні плани імперіалістів.

Книга закликає до боротьби проти загрози страхітливої атомної війни, за використання досягнень науки в ім'я миру і щастя людей.

У повісті сучасного прогресивного німецького письменника Рудольфа Дауманна «Діаманти Ківі-Ківі» зображено час, коли в Конго почалася розвідка нових алмазних родовищ. Алмазна лихоманка охопила весь басейн Конго. В непрохідні, бездонні болота Ківі-Ківі, населені зажерливими крокодилами, бегемотами, зміями, ринули білі, мулати, негри. Їх не зупиняли ні палюче сонце, ні хмари москітів, ні тисячі інших небезпек. Та незабаром господарем алмазних багатств стала бельгійська компанія Де Беерс, яка за допомогою всіляких махінацій прибирала до своїх рук усе нові і нові родовища.

Повість проливає яскраве світло на злочинну діяльність міжнародних компаній в Республіці Конго і в наші дні.

У книзі вміщено також оповідання «Маукі з Калахарі».

Обидва твори Р. Дауманна пройняті гарячою симпатією до поневолених африканських народів.

Російський радянський письменник Юрій Олександрович Долгушин (народився в 1896 р.) відомий читачам як автор багатьох художніх творів.

Широке коло інтересів і велика життєва школа, яку пройшов письменник (він був землекопом, вантажником, працював у авторемонтній майстерні, мандрував з нівеліром і мензулою в складі розвідувальних експедицій, був репортером, бійцем народного ополчення) відіграли неабияку роль у розвитку його творчості.

У своїх творах письменник змальовує різні сторони життя радянського народу, глибоко цікавиться, зокрема, питаннями техніки і біології.

Ю. О. Долгушин писав вірші, нариси, оповідання. Читач знає також його повісті «З протитанковою гвинтівкою», «Зброя піхоти» (написана в 1943 р. у співавторстві з М. Абрамовим), науково-фантастичну повість «Таємниця невидимки», книги, присвячені питанням мічурінської біології — «Біля джерел нової біології» і «В надрах живої природи» та інші твори.

Але найбільшу популярність серед читачів здобув його науково-фантастичний роман «Генератор чудес» — талановита розповідь про винахід радянських вчених, який дає можливість омолоджувати людський організм, перемагати тяжкі захворювання, оживляти передчасно померлих.

Написаний ще до війни, роман «Генератор чудес» порушує питання, які хвилюють нас і сьогодні. Автор показує, як по-різному використовуються наукові досягнення у нас і в капіталістичних країнах. Змальовуючи самовіддану боротьбу чесних людей однієї капіталістичної країни проти застосування наукового винаходу у воєнних цілях, письменник ніби закликає вчених і все прогресивне людство до боротьби проти війни, за мирне життя, в якому всі досягнення науки використовувалися б не на шкоду, а на благо людства.

Роман видається в новій редакції, зробленій автором після війни.

Повість відомого сучасного румунського письменника В.Коліна “Таємниця підземної галереї” — цікавий пригодницький твір про підпільну боротьбу румунських робітників проти диктатури Антонеску в роки другої світової війни.

Основна дія розгортається в Констанці.

Відважний антифашист Павло Мунтяну через прохід, що утворився внаслідок струсу шарів грунту після бомбардування, пробирається в підземну галерею і бачить у темряві невідомого чоловіка, який тут же таємниче зникає. Юнак пильно оглядає підземелля і потрапляє в потайну комірку, де знаходить рацію і скриню з радянськими грішми.

Хто ж такий цей невідомий, який обладнав собі схованку під землею? Друг він чи ворог?

У місті точиться запекла боротьба проти фашистського гніту, якою керує підпільна група комуністів, і для успіху цієї боротьби конче потрібно розкрити таємницю підземної галереї.

В боротьбі з підступним ворогом робітники-підпільники виявляють справді нечуваний героїзм, кмітливість і винахідливість.

Твір користується великою популярністю в Румунії. Немає сумніву, що його прихильно зустріне і радянський читач.

Це книжка про героїчне минуле нашої Батьківщини, про мужніх радянських людей, про славних дзержинців-чекістів, які самовіддано боролися з підступними силами контрреволюції.

В основу повістей («Співробітник ЧК», «Тиха» Одеса») покладено справжні історичні події, що відбувалися на півдні України в перші роки Радянської влади. Герої книги — реальні люди. Дехто з них і досі живий.

Учасником подій, про які розповідає книга, був і один із її авторів — тоді сімнадцятилітній Олександр Олександрович Лукін. Доля молодого чекіста Олексія Михальова багато в чому схожа з біографією О. О. Лукіна. Сувору революційну школу пройшов він, перш ніж став справжнім чекістом.

Молодим бійцям гвардії Дзержинського, їх боротьбі і перемогам присвячено цю романтичну книгу.

Ця книга — лаконічна, але захоплююча розповідь (щоденник) видатного українського вченого і мандрівника минулого століття М. Миклухи-Маклая про своє перебування серед папуасів — корінних жителів Нової Гвінеї.

«У країні ягуарів» — документальна розповідь відомого угорського мандрівника Габора Молнара, який багато років провів у джунглях Бразілії і згодом повернувся в Угорщину.

Чимало небезпек чатували в тропічних хащах на сміливого мисливця й колекціонера. Але прагнення будь-що вивчити цей таємничий, звабливий край заохочували до подорожі. Спочатку в складі експедиції, а потім сам Г. Молнар побував у багатьох ще не досліджених районах бразільських джунглів.

У своїй книзі автор розповідає про цікаві пригоди, що трапилися з ним у джунглях, про труднощі, які йому доводилося долати, про боротьбу з тропічними хворобами, хижими звірями та зміями, яскраво описує тваринний і рослинний світ цього краю.

На Далекий Схід, до Північного В’єтнаму, Лаосу і Камбоджі я виїхав із звичайним паспортом як приватна особа, літератор, друг лісових людей і звірів. Ніхто не давав мені ніяких завдань ані вказівок, не посилали мене ні уряд, ні міністерство, ні навіть Спілка письменників. Але все-таки мене хтось посилав на Далекий Схід. Послала та безіменна людина, яка щодня поспішає до свого верстата. Це вона послала мене, бо їй цікаво знати, як там, у далекому В’єтнамі, живуть, розважаються, над чим журяться і про що мріють люди. Словом, мене послали читачі моїх книжок, щоб я написав про В’єтнам чи Камбоджу так, як писав про Укаялі або Мадагаскар.

Незважаючи на неофіціальний характер подорожі, працівники Міністерства культури в Ханої прийняли мене гостинно і доброзичливо. І я складаю їм сердечну подяку за все те приємне, чого я зазнав на їхній прекрасній батьківщині. Якщо в моїй книжці подекуди трапляється жартівливий тон і деякі дошкульні речі, то нехай і це буде прийнято як доказ моєї глибокої приязні до в’єтнамського народу, мого подиву та захоплення.

Аркадій Фідлер

У пригодницькій повісті «ФБ-86» сучасний угорський письменник Андраш Беркеші розповідає про долю угорського юнака Іштвана Красная. Іштванові не пощастило в житті: його несправедливо виключили з університету. Скривджений хлопець потрапляє в пастку ворогів народної Угорщини…

Як далі склалося життя Іштвана Красная, читач дізнається, прочитавши цю захоплюючу книжку.

У новій книзі відомого болгарського письменника А. Гуляшки «Пригода опівночі» читач зустрінеться з героями, яких уже знає з твору «Контррозвідка». В книзі вміщено дві повісті — «Пригода опівночі» та «Однієї дощової осені».

Події цієї гостросюжетної пригодницької книги розгортаються в прикордонних районах народної Болгарії, куди імперіалістичні розвідки засилають своїх агентів, намагаючись перешкодити соціалістичному будівництву, підірвати економіку нової Болгарії.

Проте органи Державної безпеки вчасно знешкоджують підступні плани іноземних агентів.

Головний герой твору — вольовий, досвідчений, талановитий контррозвідник Абакум Захов. Мужньо і невтомно бореться він з прихованими ворогами, вміло викриваючи їх.

Книга пройнята ідеєю безмежної відданості батьківщині і народу.

У Радянському Союзі видається вперше.

У роки Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники, здійснюючи політику розорення і пограбування тимчасово окупованих ними районів, вивезли з Радянського Союзу величезну кількість матеріальних цінностей, в тому числі творів мистецтва.

Серед украдених фашистами унікумів була й знаменита янтарна кімната Катерининського палацу-музею у місті Пушкіно під Ленінградом.

Незабаром після закінчення війни стало відомо, що деталі оздоблення янтарної кімнати разом з іншими музейними експонатами за розпорядженням одного з найближчих поплічників Гітлера гауляйтера Еріха Коха відправлено до міста Кенігсберга (нині Калінінград). У перші післявоєнні роки було створено комісію по розшуках скарбів, украдених гітлерівцями. Комісія провела велику роботу, метою якої було повернення радянському народові його добра. Розшуки янтарної кімнати тривають і досі.

Влітку 1958 року обласна газета «Калининградская правда» надрукувала серію статей, в яких розповідалося про янтарну кімнату, її викрадення і розшуки. Потім побачив світ окремою брошурою нарис В. Дмитрієва «Дело о янтарной комнате» (Калінінградське книжкове видавництво, 1960 р). Ці матеріали знайшли широкий відгук серед читачів. До редакції газети, до видавництва, а також на адресу партійних і радянських органів Калінінграда надійшло і ще надходить багато листів. В них трудящі запитують про те, що являла собою янтарна кімната, просять докладніше розповісти про все, що пов'язано з нею, виявляють бажання допомогти в розшуках її.

Прагнучи відповісти на ці запитання, автори пропонують до уваги читачів повість «Таємниця янтарної кімнати».

Книга побудована на документальній основі. Автори її, учасники розшуків янтарної кімнати, використали численні архівні і музейні документи, в яких описується викрадений скарб і подається його історія, довідкові та монографічні матеріали з історії Кенігсберга, а також матеріали комісії по розшуках янтарної кімнати.

Користуючись нагодою, автори висловлюють глибоку подяку товаришам, які подали допомогу у збиранні матеріалів до книги. Особливо вдячні вони професорові Берлінського університету докторові Гергардту Штраусу (НДР), товаришеві Карлу-Хайнцу Вегнеру — головному редакторові журналу «Фрайє Вельт» («Вільний світ»), що його видає Товариство німецько-радянської дружби, а також завідуючій науковим відділом палацу-музею у м. Пушкіно Є. С. Гладковій.

м. Калінінград, січень 1961 р.

В. Дмитрієв, В. Єрашов